Мазуревичі. Історія одного роду

Розкабанілій бабі він не сподобався, і не сподобався дуже, а то вже було погано.

Найкраще, що написала авторка! З трьох її книг – це вразила найдужче!!!

Початок - розповідає про сім’ю, а згодом і взагалі історію всієї родини. Мені сподобалося несквапність сюжету. Лінія, що підводить до висновків. Як розкрито характер Тихона. І взагалі - ідея варта уваги. Авторка починає з історії родини Мазуревичів. В епілозі відкривається вся трагічність ситуації. А потім – відчайдушна боротьба добра зі злом, життя і смерті. І вчинки героїв можна зрозуміти. І взагалі, Може - якщо захоче, авторка, таки зачепити!!!

В сільській родині заможній з’являється невістка. Нова людина, яка не знайома з порядками. І починає дивуватися такому укладу. Бо ціль цієї родини – прибавити багатство, ціною всіх життєвих сил. І постійні викидні хазяйки – не змінюють становища. Невістка Марфа перейнялася ненавистю до такого ладу та найперше – керівника неподобства Зосиму. А в того одне на думці – гроші, гроші та гроші… Ось до чого може призвести жадоба та ненаситність….

Перечитувати не буду. Є багацько книг, яким приділяю статус Одноразовості, як і в цьому випадку.

Сподобалася розв’язка в історії з Софією, і взагалі історія її життя описана неначе фільм. Читаєш і співчуваєш. Справді такі є люди, і такі є вчинки…

Заговорила, не відаючи, що в ці п’ять хвилин він подумки встигнув і вбити її, і життя їй подарувати.

Дарина Гнатко "Мазуревичі. Історія одного роду".
⠀
Цікава сімейна сага про жорстокість і терпіння. Про людей, здатних нищити усе і всіх на своєму шляху до мети. І тих людей, які зігрівають цей дивний світ, роблять його кращим, добрішим.
⠀
Сподобалась жива мова авторки, елементи містики, які вона використовувала (прокляття, віщі сни), а також те, що дії роману відбуваються на фоні важливих історичних подій (революція, розкуркулення, Друга світова війна, евакуація). З мінусів можу виділити занадто ванільні описи закоханості Соні та Ярини, та вони аж ніяк не псують загальні враження від книги.