Чума

Самый удобный способ познакомиться с городом - это попытаться узнать, как здесь работают, как здесь любят и как здесь умирают.

Надо принять постыдное, ибо каждому надлежит
сделать выбор между ненавистью к Богу и любовью к нему. А кто осмелится
избрать ненависть к Богу?

Бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закрутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години в спальні, в підвалі, у валізі, в носовичках та в паперах, і, можливо, настане день, коли на лихо і в науку людям чума розбудить пацюків і пошле їх конати на вулиці щасливого міста.

Не може людина по-справжньому перейнятися чужим горем, якого не бачить вочевидь.

Стихійне лихо непомірне з людиною, тим-то і вважається, що лихо – це щось нереальне, що це лихий сон, який скоро минеться. Проте сон не кінчається, а від одного лихого сну до другого конають люди, і в першу чергу гуманісти, бо вони нехтують запобіжними заходами.

«Питання: як досягти того, щоб не марнувати часу? Відповідь: відчути час в усьому його плині. Засоби: проводити дні в приймальні зубного лікаря на твердому стільці; висиджувати по неділях на балконі; слухати доповіді не зрозумілою тобі мовою; обирати найдовші й найнезручніші залізничні маршрути і, звісно, їздити в вагоні стоячки; стовбичити в черзі до театральної каси і не брати квитка на виставу тощо».

“Это не героизм, а обыкновенная честность.”

Чума - это значит начинать все сначала.

У священнослужителей не бывает друзей. Все свои чувства они вкладывают в свою веру.

Раз я знаю,что ты придёшь,я могу тебя ждать сколько угодно.