Цитаты из книги Αναβίωση

Дорогою додому я згадав одну байку (ви, напевно, її чули) - про те, як зварити жабу. Кладеш жабу в холодну воду й починаєш потроху підігрівати. Якщо робити це поступово, жаба не виплигне, бо вона занадто дурна. Не знаю, правда чи ні, але, як на мене, це прекрасна метафора старіння.

Але писання-дивовижна й жахлива річ. Воно відкриває глибокі колодязі пам'яті, що доти стояли накриті

...шестирічним важко дається фальшивий ентузіазм у голосі... хоча, з сумом мушу констатувати, що більшість із нас досить швидко засвоюють цю навичку.

-Джеймі, половина всіх неприємностей у світі від оцих скиглінь "моє, моє"...

Щонайменше в одному наше життя справді схоже на кіно. Головний акторський склад-це ваші родичі та друзі. Серед акторів другого плану-сусіди, колеги й випадкові знайомі.

"За любое исцеление нужно платить", - подумал я.

Оглядываясь назад, мы воображаем, что наша жизнь образует некую последовательность; каждое событие кажется логичным, будто что-то - или Кто-то - предопределяет все наши деяния (и злодеяния).

Он смотрел на дверь, через которую ушли женщины.

• Мисс Ноултон не в восторге от меня после того, как я покинул команду Иисуса, верно?

[...] в шесть лет не так-то легко притворяться… хотя, к сожалению, подобный навык большинство из нас приобретает довольно быстро.

Дама-адміністратор виявилася сільською дівчиною років п’ятдесяти з грубими рисами обличчя. Своє поточне життя вона вела під вулканом рудої гриви з начосом.

...талант — дивна штука. Він має звичку тихо, але твердо нагадувати про себе, коли настає для того слушний час. Як і певні наркотики, що спричинюють звикання, маскуються під друга, і так триває довго, поки ти нарешті не збагнеш, що це тиран.

...але з гітарами, у принципі, так само, як з комп’ютерами: сміття на вході — сміття на віході.