Цитаты из книги Ассистентка злодея

– Ты что… плачешь? – Нет. Болезнь такая: слёзные железы вырабатывают слишком много тёплой солёной воды, когда я устала или расстроена.

Легко добиться верности, если альтернатива – смерть.

Було очевидно жахливо й знищувально чудово водночас, що ця тендітна жінка звела нанівець роки вибудови захисних стовпів навколо нього; що він готовий розібрати будь-яку стіну, яка їх розділятиме.

Тоді я поклявся: якщо король вірив у те, що я лиходій… то саме ним я й стану.

— Усі ми, зрештою, монстри. Принаймні мої живуть у світлі.

— Зло — це форма мистецтва.

Я відчуваю, ніби не проживаю життя, а воно трапляється зі мною.

Це було вкрай незвично — перебувати поруч із кимось таким щасливим у його присутності чи навіть через його присутність, що він ледь не пропустив кроку.

— Убити його? — Це ваш спосіб розв’язати будь-яку проблему? — роздратовано запитала вона. — Ні, просто найефективніший.

Та він був такий щасливий бачити її. Така непристойна, непотрібна емоція, та все ж то була вона. Він був щасливий… Щось прекрасно огидне.

Така собі іронія: чоловік, який так часто мав справу зі смертю, здавалося, повернув її до життя.

— Є чимало речей, які можна виправити чесністю, якщо вистачить хоробрості нею скористатися.

Він не хотів їй довіряти — він мусив. Вона не розуміла, у чому ця неприємна різниця, проте вона була.

Лише всміхнувшись, ти можеш виправити зруйнований світ.

Будь-хто при здоровому глузді розумів, що найкрасивіші леза завжди найгостріші, проте для Еві цього правила не існувало. Її відчуття приходило і йшло з вітром, нічого незвичного.

Просто вважати свого господаря «людиною» видавалося слабкістю. У багатьох сенсах він перевершив простих смертних, проте відтоді, як вона стала відповідати за всі його побажання і потреби, він набув більшої людяності.

Еві ніколи не чула про цей напій раніше, проте він сприяв ефективності праці й, здавалося, поліпшував настрій усім, навіть трупам.

Від моменту працевлаштування її потреба в нормальності згасала крок за кроком, проте вона не заперечувала. «Нормальність» потрібна тим, хто не здатен розширити свій світогляд за недосяжні межі. Її мама часто так говорила, коли Еві була ще дитиною. І це та думка, яку Еві чомусь не могла ігнорувати.

– Ты хаос во плоти. – Напишешь мне это в рекомендации?