Мами

Що лишається матері, коли життя забирає у неї найцінніше — власну дитину, і вона опиняється у прірві відчаю і безсилля? Де вона бере сили не збожеволіти від невимовного болю і вселенської скорботи, які вже навічно оселилися у її серці? У своїй новій книзі Марія Матіос розповідає історії п’яти жінок. Усі вони — різні, у кожної своя доля, але об’єднує їх одне — найстрашніше, що може спіткати маму, — втрата єдиного сина. Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну і розкривают...

Рейтинг LiveLib

4,5

11 оценок

5
73%
4
9%
3
18%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 11Хотят прочитать 3

Рецензии

vwvw2008
19 февраля 2026
Матерям, які втратили своіх синів, присвячується...
Дуже сильна книга.
Зазвичай матір, яка втратила сина, залишається насамоті із своїм горем. Марія Матіос має власний досвід. Ії майстерність писати вражає своїм глибоким психологізмом, різноманітними життєвими ситуаціями, реальними персонажами та тяжкими переживаннями.
Ця книга - це глибоко емоційна й драматична розповідь, сплетена з голосів різних матерів, сповненa болeм тa сльoзaми.
У Марії Матіос матері — не святі й не символи. Вони живі. Вони помиляються, мовчать роками... І саме ця недосконалість робить їх справжніми. Головна історія розгортається крізь призму Сидонії — самотньої сільської медсестри, життя якої переплітається з іншими трагічними долями. Тут материнство — це не тільки любов, а й страх, вина, тягар відповідальності, інколи — безвихідь.
Це читання, після якого складно одразу взяти до рук щось інше. Читала повільно. Не тому, що важко написано, а тому, що важко всередині. Це не «зручна» книга, але дуже справжня.
***
Очень сильная книга.
Обычно мать, потерявшая сына, остаётся наедине со своим горем. У Марии Матиос есть собственный опыт. Её писательское мастерство поражает глубоким психологизмом, разнообразием жизненных ситуаций, реальными персонажами и тяжёлыми переживаниями.
Эта книга — глубоко эмоциональный и драматический рассказ, сплетённый из голосов разных матерей, наполненный болью и слезами. У Марии Матиос матери — не святые и не символы. Они живые. Они ошибаются, молчат годами, принимают решения... И именно эта несовершенность делает их настоящими. Главная история разворачивается через призму Сидонии — одинокой сельской медсестры, чья жизнь переплетается с другими трагическими судьбами. Здесь материнство — это не только любовь, но и страх, вина, груз ответственности, иногда — безысходность.
Это чтение, после которого трудно сразу взяться за что-то другое. Читала медленно. Не потому, что тяжело написано, а потому, что тяжело внутри. Это не «удобная» книга, но очень настоящая.
Читать далее
26 понравилось
86