Without Merit

Не звичайна сімейка. Люблю, коли мене щось може здивувати з перших сторінок. Тут саме така тема. Головна героїня, з усією родиною живу у старій церкві, яку викупив її батько, бо його бісив собака пастора. Будівлю переробили в жилі приміщення, в яких мешкає батько зі своєю новою дружиною, їхньою дитиною, старший син, дві близнючки і ще хтось... Хм, так це ж його колишня дружина, яка має таке ж ім'я, як і теперішня. Так, і це ще не все. У одної близнючок не здорова прив'язаність до помираючих хлопців.

Щоб ви розуміли, це все перші два розділи.

Головну героїню звати Меріт, вона одна з близнючок. Вона колекціонує фігурки нагороди в найневдаліші дні. Перевдягає фігуру Ісуса з церкви в щось максимально не підходяще. А також за тиждень дізнається таємниці усіх хто живе в цьому домі. Вона не може справитись з усім цим і припускається помилки, яка могла б коштувати їй життя.

"Мене дратує те, що часом люди намагаються переконати інших у тому, що їхній гнів або хвилювання нічого не означають, позаяк у світі є люди, яким набагато гірше. Це все фігня. Твої емоції та думки важливі, Меріт. Не дозволяй нікому заперечувати це. Адже лише ти їх відчуваєш."

По стилю цей роман дуже сильно відрізняється від інших робіт Гувер. Хоча він романтичного характеру і з сильною соціальною історією, цей роман не здається мені таким же сильним, як "Покинь, якщо кохаєш " або "Спогади про нього ".

Я не скажу, что являюсь прям таким поклонником книг Гувер. Но в них определенно что-то есть. Вот и на глаза попала мне новиночка от украинского издательства Vivat (на русском еще вроде нет).

Эта история рассказывает нам о достаточно необычной семье Восс, каждый из членов которой скрывает множество тайн. В частности, девушка Мерит, которая считает, что семье абсолютно наплевать на нее и они особо не расстроятся, если вдруг ее не станет. Она решает покончить собой, но перед этим пишет письма всем членам семьи и рассказывает все тайны, которые так долго они скрывали...

Я знаю о чем вы подумали..но это не совсем та депрессивная книга (а точнее она совсем не депрессивная), которую не хочется дочитывать. Она, показывает и рассказывает, что надо быть честным перед своей семьей, не боятся просить помощи и как важно поддерживать близких людей в сложные времена.

Головна героїня депресивна і місцями дратує. Ситуація з братом дуже сучасна і психологічно болюча. Авторка доводить нам що про це не варто замовчувати. Батько взагалі-то повний пофігист. Одружився з медсестрою своєї колишньої дружини. А колишня дружина мешкає в підвалі. Звучить взагалі якогось дивно. Здається в цьому будинку кожен живе своїм життям. В кожного є своя таємниця і всі вони дуже різні і дивні люди. Сама ж Меріт просто заганяється через дурниці. Придумує собі проблеми на рівному місці. Заздрить своїй сестрі, ненавидить мачуху, але дуже любить зведеного братика. Авторка піднімає досить важливі теми, ненав'язливо показуючи де правда, а де - брехня, недомовки і т.д. Враховуючи досить неспокійне забарвлення, я б не віднесла книги Гувер до легкого на сприйняття читання. Тому не розраховуйте на відпочинок і легку мораль, тут все значно складніше.