
Правда ніколи не буває лише білою чи чорною
Зав’язка інтригує: у вірменському містечку помирає старий муляр Симон, а на його похорон приходять законна дружина та чотири його коханки. Здавалося б, історія про звичайного бабія? Але ні. Це глибока розповідь про те, як цей чоловік ставав єдиним світлом і порятунком для жінок у найтемніші часи їхнього життя. Для мене це книга про неймовірну неоднозначність моралі. Хто такий Симон? Грішник, що зраджував дружині, чи «терапевт», який по уламках збирав жіночі долі там, де від них відверталися навіть рідні? Чи робив він це з любові, чи просто тішив своє его, рятуючи нещасних? Неймовірно емоційна, атмосферна і місцями болюча історія, яка змушує ще довго розмірковувати про те, що правда ніколи не буває лише білою чи чорною.








