Нові Темні Віки. Колонія

Коли не просто читаешь книгу, а занурюєшся у неймовірну атмосферу майбутнього і ніби сам стаєш героєм роману. Тут є все і наукова фантастика, і трилер, і жахіття.
Людство підкорило Всесвіт, освоїло життя на Марсі, винайшло пігулки від старості. Але... Проблеми суспільства залишаються ті самі. На Землі - це бородьба з невідомими вірусами, а на Марсі...
На Марсі - боротьба за владу, жага свободи та самовираження, прагнення підкорити та завоювати.
Багаторівневий сюжет, який тримає на грані. Герої, які вражають до глибини душі, вони не хороші, і не погані. Вони - живі.
Чи варто читати? Безумовно - так!
І з нетерпінням чекаємо на продовження.

Я не могу передать насколько классно и фундаментально написана эта книга! Это история будущего, нашей Земли и не так давно колонизированного Марса. Книга проработана супер тщательно: автор на реальном ландшафте Марса разместил поселения людей. Он продумал как все работает, дал нам систему исчисления времени, в конце концов дал точный перечень население (сколько людей приехало на Марс, сколько вернулось на Землю, сколько умерло и родилось). Он придумал как справляться с радиацией, какие есть последствия от долгого пребывания на красной планете, как люди рожденные там отличаются от землян. Ко всему этому кучу конфликтов - ведь Марс словно та колонизированная Америка. Да, она пока спонсируется Землей, живет за счет землян, но как скоро рожденные на Марсе захотят обрести права?
На родной Земле тоже проблем хватает - странные выбросы нейтрино, страшный вирус рядом с которым ковид тихо курит в сторонке, глобальное потепление, эксперименты клонирования и новая не то бактерия не то вирус, занесенная, возможно, инопланетянами
В книге очень много сюжетных веток как на Земле так и на Марсе. Я боялось что буду путаться, но Кидрук достаточно опытный писатель - книга на 900 страниц, вначале я делала пометки из-за страха что-то упустить, но очень скоро расслабилась и просто получала удовольствие от чтения. Единственный минус что история обрывается, тут нет логического финала. Книга воспринимается просто как первый том одной большой истории. Вторую часть ждать нам долго, но я буду, потому что очень хочется узнать что же там будет дальше!

Ця чималенька книга сподається тим, хто:

- полюбляє багатошарові, насичені історії, де багато сюжетних ліній, а кожний розділ закічується якимсь сюжетним поворотом;

- цікавиться такими темами, як біологія, віруси, соціально-політичні проблеми або космос; якщо ж навіть щось із цього вас не надто приваблює, то не хвилюйтесь, в книзі все це рівномірно розподілено; наприклад, мені спочатку було більш цікаво читати про події, що на Землі, про епідемію, про вірус і наукову роботу, але історія про Марс дуже органічно вписалась і коли пристрасті досягли апогею, то уже неможливо було відірватись від усіх сюжетних ліній;

- любить не просто милі історії, а ще й отримувати з книги щось корисне та пізнавальне; так, в романі місцями аж занадто багато "вікіпедії", але це не відриває від сюжету, треба просто читати далі і все встане на свої місця;

- полюбляє не ідеальних персонажів, а сірих, у яких цінності не завжди вкладаються в загальні моральні норми; власне я обожнюю таких персонажів, головне, щоб їм вистачало мотивації і всі їх дії були обґрунтованими і логічними; з цим спочатку були деякі питання до представника української діаспори - Загарія, але наприкінці книги питання відпали; науковець-коротун - шикарний приклад таких сірих героїв, дуже сподобався.

Трохи критики: через велику кількість дійових осіб мені не вистачило їх опису, не в плані одягу і зовнішності, а якихось особливостей, які б були притаманні саме цій людині: косоокість, гризе нігті, заїкаїться - подібні риси набагато краще закарбовують у пам'ять персонажа (особливо, якщо погана пам'ять на імена, як в мене). Через цю проблему під час однієї з найнапруженіших сцен у будинку Зої мені не вистачило емпатії щодо всіх, хто прийшов на перемовини, адже серед "тих самих" п'яти осіб, я знала лише двох, інші троє - просто імена.

Загалом, рекомендую цю книгу ще й за її післясмак, цю історію прям хочеться обговорювати і дуже хочеться дізнатись, як Кідрук виплутає той міцно зв'язаний вузол подій, що стрімко несуться.