
Докладна, детальна історія перебування американських військових на авіабазах в районі української Полтави у 1944-1945 рр. Просто про складні речі. З точки зору історика - чудова праця, написана хоч і в науково-популярному стилі, однак містить багато посилань, з якими, за необхідності, також можна працювати. В невеличкому додатку присутні унікальні фотографії. Читається легко (майже як художня література), багато фактів та фото головних дійових осіб. Тепер ще більше зрозумілі підвалини холодної війни - дехто хотів реально співпрацювати, а дехто в усьому бачив ворогів, не довіряв і як вогню боявся антирадянських настроїв. Імперія - вона і є імперія. Не лише американцям, мені теж дико, як же можна настільки усіх боятися, що, наприклад, не дозволити побудувати нормальні авіабази зі своїм ПВО, натомість облажатися і не захистити літаки союзників. Або як можна в своїх прагненнях встановити уряд у Польщі правильного, червоного, кольору, в чергове пожертвувати життям людей (учасників Варшавського повстання) і не дати можливості американцям надавати допомогу. Хоча в останньому брешу - радянському уряду своїх людей шкода не було, куди там до варшавців. Ну а про ставлення до військовополонених і дивуватися не доводиться - занадто добре розкрита ця тема. Щиро рада, що нарешті ознайомилася з творчістю пана Плохія. Планую робити це і надалі.





































