Абрикоси зацвітають уночі

- У мене є теорія. Що життя під час війни стає... ніби непомітнішим. Ховається. Але ніколи не припиняється. Люди менше сміються вголос, але продовжують усміхатися. Ліхтарі у містах загоряться пізніше. А дерева зацвітають уночі, поки ніхто не бачить.

В Устима аж заболіло в животі від страху. Він не міг думати одночасно про Жменьку і про міни. Такі речі не повинні були існувати рдночасно.

Що, коли річ, якої ти прагнеш найбільше на світі, ніколи не станеться?