Фрукти проти овочів. Чому кавун — не ягода, а томат — це фрукт

Крута новинка від автора Довколаботаніки, де він безжально препарує відомі і невідомі нам плоди, фрукти, овочі, ягоди, горіхи і розповідає ху із ху. Виявляється, з ботанічної точки зору все інакше і відомі нам помідори, банани, капуста, малина при ближчому розгляді виявляються геть не тими, ким ми їх уявляли. Це все приправлене гумором і кумедними картинками, тож читати не тільки пізнавально, а ще й весело.

У книжці розказано докладно і з купою ілюстрацій, пояснень, що є ягоди, а що фрукти, куди належать апельсини і гранати, коренеплоди, про гарбузи і кабачки, капусту і зелень, користь шпинату, страшне ГМО (насправді ні), користь зимових овочів і фруктів, їстівні квіти, бруньки і пагони. Ось кілька цікавих фактів:

• пекінська капуста це не капуста;
• малина і вишня це не ягоди;
• полуницю теж не пустили до ягід;
• і кавун це теж не ягода;
• горобина - це не ягода, а яблуко;
• а от помідор - це справжнісінька ягода;
• серед волоського горіха, мигдалю, кокоса, кедрового горіха, бразильського горіха, пекана, фісташки, кеш'ю, арахісу і гречки горішком вважається лише один, і це гречка;
• горох це не стручок;
• крім суцвіття буває ще і супліддя;

Книжка є в паперовому і електронному вигляді, і що цікаво, що в паперовій книжці частиною обкладинки є закладка, яку можна відокремити і користуватися в процесі читання. Чекаю на нові книжки автора, бо ботаніка - це сфера, про яку є мало лекцій і нонфікшену. І дуже цікаво, що Віхола видасть далі.

Довго тривала ця війна. Десь із пів року мінімум. Бо читала я "Фрукти проти овочів" тільки зранку під каву, а ще в хаотичному порядку з рандомного місця. Так було ще веселіше. Хоч книга і сама по собі цікава, бо називати всіх на латинський манер і ще й жартувати поміж тим, не у всього наукпопу виходить вдало.

І так, що мені зап'ямяталось: майже всі горіхи самозванці; деякі гірчиці з роду капусти; горох - біб, а какао - ні; яблука мігранти десь із Тибету, а грушки наші місцеві; полуниці та малина - то не ягоди і кавуни теж, а от помідорки - ще ті ягідки. (Ви правильно зрозуміли - томатна паста то майже варення). І не кажіть, як з тим жити? І то навіть не третина несподіванок.

Наприклад: тепер я зможу "полити запеченого кабана нормальним соусом". Добре, що ще не доводилось кабанів готувати, а то б спозорилась на всенький світ.

Це направду хороший ботанічний наукпоп, який буде цікавим всім від малого до великого.

Читайте, воно того варте

Нумо розберімось - волоський горіх це точно горіх? А гречка це крупа? А соковита помідорка - овоч?
А от і нічого з цього правильним не є. Тому, що класифікація рослин куди глибша і цікавіша наука, ніж просто оцінювання по зовнішності.

Здавалося б, що може бути цікавого в книзі про рослини? Ми ж таке в школі проходили, ботаніка з термінами та й усе. А от і ні! Шкільні підручники не були написані автором, бо інакше 99 % учнів мали б з біології найвищий бал.

Тут цікава і зрозуміла "людською" мовою наука, приправлена історією минулого під соусом гострого гумору (автор у Кокотюхи вже напевно в чс). Все доповнено фото рослин на веселих мемів. Без нудних таблиць класифікацій ми дізнаємося про користь рослин, специфіку їх селекції, вміст вітамінів та мінералів. Ба, навіть які з них категорично забороняється вживати тваринам (виноград і цибуля токсичні для собак, будьте обачними!) На фінал читачу розжовано та подана на тарілочці тема ГМО та органіки.

Для мене книга була суцільним задоволенням. Коротко, влучно, цікаво, весело. Вона підійде як для дорослих, так і для підлітків, які люто не люблять ботаніку з її малюванням клітин, квіточок та корінців. До того ж вона розказує про сферу, яка має зацікавити кожного хто має хоч якийсь стосунок до приготування їжі, вирощування рослин чи просто дотримується правил здорового харчування. Рекомендую усім, усім, усім!

Непогана книжка, я в дитинстві такі дуже любила.

Чому 4, а не 5? Бо склалося враження, що в автора був план - кожні 2 абзаци - треба жарт, ну, або якийсь сміхуйочок. І іноді це було не те шо не смішно, а навіть трохи вимучено. Але були і дотепні речі.
А ще місцями то починається навантаження деталями про гени, то все як для малят написано.
Особливо запам'яталося про рис і плоскуху - говорили-балакали, а в результаті, я не зрозуміла - і шо тепер робити з плоскухою? Як з нею борються?

Багато нового для такого обивателя як я: наприклад, що капуста, якщо полежить пару днів у магазині, втрачає 40% вітаміну С. І що в інжирі розчинена оса о_О.

Точно рекомендую, особливо "середньому шкільному віку", як колись виражалися :)