Воздушный народ. Жестокий принц

— Думаєш, якщо ти можеш мене принизити, то можеш мною керувати? — кажу я, дивлячись у його чорні очі. — Що ж, я думаю, що ти ідіот. Відколи нас почали навчати разом, ти аж зі шкіри пнувся, щоб я відчула себе нижчою за тебе. І я, щоб потішити твоє себелюбство, робилася нижчою. Я зіщулювалась, я не підводила голови. Та цього не вистачило, щоб ти облишив мене з Терін, тож я більше так не робитиму. Я йтиму проти тебе й далі. Я соромитиму тебе своїм опором. Ти нагадуєш мені, що я — проста смертна, а ти — принц Фейрі. Що ж, дозволь мені нагадати тобі: це означає, що тобі є що втрачати, а я не маю нічого. Ти можеш кінець кінцем перемогти, можеш заклинати мене, кривдити, принижувати, але я зроблю так, щоб ти втратив усе, що я, падаючи, можу забрати в тебе. Обіцяю це тобі, — я відповідаю йому його ж словами, — це найменше, що здатна зробити.