Цитаты из книги Источник

Человек теряет все, если он теряет чувство юмора.

Эллсворт Тухи

Незалежність - це єдина міра людської гідності та цінності.

Питер Говарду: "Как получается, что ты всегда можешь принять решение сам?" Говард Питеру: "Как получается, что ты позволяешь другим решать за тебя?"

Его громадные заголовки, великолепные фотографии и сверхупрощенные тексты били по чувствам и западали в сознание без промежуточного процесса размышления-так питательный бульон, введенный с плмощью клизмы, не требует переваривания.

Ум не что иное, как опасное свидетельство слабости. Говорят мужчины начинают развивать свой ум, когдв терпчт неудачу во всем остальном

Мне им нечего ответить, Говард. Я оставляю тебя с ними один на один. Ты им ответишь!..Я возлагаю на тебя необычную миссию. Я даже не представляю, каким он будет, твой ответ. Знаю только, что он будет, и этот ответ дашь ты, поскольку ты сам и есть этот ответ, и однажды лишь ты сумеешь найти нужные слова.

...и стяжает все лавры.

Если мистер Даркин имеет несчастье считать себя архитектором, кто-то обязан поведать ему, сколь великолепные возможности открывает нынешняя нехватка квалифицированных сантехников.

Эллсворт Тухи

Подражатели подражали подражаниям. Все это благословлялось от имени Культуры с большой буквы

как перед ним опустился последний шлагбаум...

называл своих клиентов непечатными словами

Пытаясь вычурностью форм скрыть отсутствие идеи...

Видимо, не случайно лидеры тоталитарных неофашистских режимов пользуются популярностью. И дело вовсе не в них как лидерах, а в миллионах ленивых умом и жаждущих максимально сильной власти над собой, поскольку только она, сильная власть, способна без проволочек решить все их личные проблемы и дать возможность удовлетворения всех их низменных инстинктов.

Найперше правило землі - це право еґо. Найперший обов'язок людини - перед собою. Її моральний обов'язок - ніколи не співвідносити свою головну ціль з іншими. Її моральний обов'язок - робити те, чого вона хоче, за умови, що її бажання не залежать головним чином від інших людей.

Людина не може жити заради інших. Вона не може поділитися своєю душею, як не може поділитися своїм тілом. Людина, яка намагається жити для інших, - залежна. Вона - паразит за визначенням і робить паразитами тих, кому служить.

Усе, що дає задоволення, від цигарок і сексу до амбіцій і прагнення прибутку, оголосили аморальним або гріховним. Тільки-но з'ясується, що людину щось робить щасливою, - і це щось приречене. Це те, до чого ми дійшли. Ми прив'язали щастя до провини. І схопили людство за горлянку.

-Кеті, чому вони завжди втовкмачують нам, що занадто легко і негідно робити те, що ми хочемо, і що ми повинні бути дисципліновані, стримувати себе? Це найважче у світі - робити те, що хочеш. І для цього потрібна надзвичайна мужність.

-Чи хтось має право вимагати, щоб людина жила заради будь-яких цілей, окрім власної радості? Кожна людина цього прагне. Кожна її частинка прагне радості. Але люди ніколи її не знаходять. Я запитую в себе: чому? Люди скиглять, що не бачать сенсу життя. Таких людей я особисто зневажаю. Тих, хто шукає невідь-якого вищого призначення чи "універсальної мети", які не знають, заради чого жити і стогнуть, що мусять "знайти себе". Навколо нас тільки про це й чути. Здається, це чума нашого століття.

- Стільки нісенітниць мелють про непостійність людини і швидкоплинність емоцій, - сказав Вайненд. - Я завжди думав, що почуття, які змінюються, просто ніколи не існували. Книжки, що сподобалися мені в шістнадцять років, подобаються мені й досі.