Die vergessene Welt

... натура людська - дуже складна штука. Прагнення слави може спокусити навіть професора. Як вечірні метелики, ми всі тягнемося до світла. Мисливець хоче перевершити всіх інших мисливців, журналіст прагне доповнити факти сенсаційними вигадками. Кожен із членів експедиції мав свої власні мотиви, щоб прикрасити результати подорожі.

У душі кожної людини є якісь не знані ще безодні. Я від природи маю добре серце, і очі мої не раз зволодувалися від вигляду пораненого зайця. А тут мене пройняла жадоба крові. Я стріляв, заряджав рушницю, знову стріляв, і моя жорстокість завдавала мені великої втіхи та радості.

Людина, безперечно, виграла, з'явившись на світ не за ранніх періодів творіння. За перших часів життя на землі існували такі страховиська, що їх вона не подолала б ні зброєю, ні своєю мужністю.

Кожне велике відкриття супроводжувалося такою самою недовірою - це яскрава ознака недалекості сучасників. Коли вам представляють якийсь видатний факт, вам бракує інтуїції, щоб усвідомити його. Ви здатні тільки обкидати болотом людей, які жертвують життям на користь науки. Ви переслідуєте пророків.

Одна особа не має права монополізувати на свою користь те, що належить цілому світові.

Порвати, як то зробив я, з минулим і поринути в таємниче, загадкове невідоме, де на тебе чекають великі пригоди й велика нагорода, здатний тільки той, хто вірить, що героєм можна бути скрізь, і той, хто докладає зусиль до здійснення геройського вчинку.

Так, людина сама творить свою славу. Чоловіки повинні здійснювати подвиги, а жінки - винагороджувати героїв любов'ю.

Из двух соперников побеждает всегда один.

Отдельная личность не может монополизировать то, что принадлежит всему человечеству.

...Человек должен сам творить свою славу, а не ждать, когда она придёт ему в руки.