Цитаты из книги Ο Χάρι Πότερ και η κάμαρα με τα μυστικά

Златопуст летел точно синяя птица, бирюзовая мантия развивалась за спиной, как сохнущее белье.

Надо же, — удивленно заметил Гарри, разглядывая роспись Локонса, — даже не поглядел, что за книга. — Безмозглый идиот, — бросил на ходу Рон. — Впрочем, какая разница, мы ведь получили у него что хотели.

Пришел октябрь, холод и сырость затопили окрестности, пробрались в замок.

Ginny Weasley, who sat next to Colin Creevey in Charms, was distraught, but Harry felt that Fred and George were going the wrong way about cheering her up. They were taking turns covering themselves with fur or boils and jumping out at her from behind statues

Professor Binns was looking at her in such amazement, Harry was sure no student had ever interrupted him before, alive or dead.

said Hagrid proudly, making Hermione go a brilliant shade of magenta

He had a look of trollish cunning on his face

Всё равно что заговорила собственная тень, от которой не избавишься.

It was like having an extremely talkative shadow

Опять взметнулась рука Гермионы и чуть было не смахнула очки с носа Гарри.

The assistant looked as though he wanted to stop them leaving, but he barely came up to Hagrid’s waist and seemed to think better of it.

Не успеешь оглянуться, в семье будет еще один головастик. Стыдно людям в глаза смотреть

Якщо прагнеш слави, треба бути готовим до тривалої й тяжкої праці.

Я б не продав і половини своїх книжок, якби люди не думали, що те все зробив саме я. Ніхто не читатиме про якогось там старого бридкого чаклуна з Вірменії, навіть якби він і справді врятував село від перевертнів.

Книжкам не завжди можна вірити.

– Просто щоб познущатися над маґлами, – зітхнув містер Візлі. – Продають їм ключ, який стає таким крихітним, що його в потрібний момент годі знайти. Звичайно, потім дуже важко натрапити на винуватця, бо маґл ніколи не зізнається, що його ключ постійно зменшується, а тільки наполягатиме, що просто загубив його. Та Бог з ними, вони просто зі шкури пнуться, щоб не помічати магії, навіть якщо це робиться у них під носом. Та чого тільки не зачаровують наші люди, ви навіть не повірите!

Хоча всі троє синів місіс Візлі були вищі за неї, вони аж зіщулилися, коли мама стала кричати.

– Багато чарівників вважають, що це даремна трата часу, – сказав Фред. – Але ми думаємо, що деякі маґлівські трюки варто знати, хоч вони трохи й заповільні.