Поезд убийц

Если бы ты был сам по себе, то не возникало бы никаких вопросов, что тебе можно, а чего нельзя; но как только появляется кто-то другой, тотчас возникают самые разнообразные правила.

"Даже если умру, я обязательно вернусь"

Нет никакого бога судьбы, а если и есть какой-то бог, то мне кажется, что он просто высыпал нас всех, как фигурки в стеклянный ящик, - и забыл о нас.

Тело легко натренировать, но вот развить эмоциональную устойчивость гораздо труднее. Даже если ты понимаешь, что совершенно спокоен, тебе не избегнуть уколов злословия.

Люди прагнуть чинити за власним бажанням, але зрештою піддаються чужій волі.

Що сильніший страх, то слабше довіра. Гнів і обурення деспотизмом обертаються проти людей, які мали бути союзниками, й унеможливлює бунтівний спалах. Усі лише прагнуть вберегти себе, їхня єдина мета — уникнути покарання.

Багато японців думають так: якщо існує велика проблема, її мають вирішувати США або ООН. Люди покладаються на них, як на поліцію, яка виконає свою роботу й про все подбає. Однак насправді США й ООН визначають свій курс, виходячи з міркувань вигоди та можливих втрат, а не з принципів справедливості чи морального обов'язку.

Людина не може жити так, щоб не переконувати себе, що вона має рацію, що вона сильна, що вона вартісна. Тож коли її слова та вчинки відхиляються від такого бачення самої себе, людина починає шукати виправдань, аби усунути внутрішнє сперечання. Батьки, які жорстоко поводяться із своїми дітьми, непорядні священники, зганьблені політики - усі вигадують виправдання для себе.