"Бачити, як ваша кохана спить і всміхається уві сні, пригорнувшись до вас, і далі кохає вас у сонному забутті, коли всяке створіння ніби перестає існувати, як вона й далі тягнеться до вас устами, що безмовно промовляють про останній поцілунок; бачити жінку довірливу, напівголу, але вкриту покривом любові й цнотливу серед розкиданої постелі; дивитись на її кинуте в безладді вбрання, на шовкову панчоху, що її вона вчора задля вас так квапливо стягла з ноги; на розв'язаний пояс, що свідчить про безмежну довіру до вас, - ХІБА ЦЕ НЕ НЕВИМОВНА РАДІСТЬ?"