— Ренісенб, тобі ж відомо, що в гробниці завжди є несправжні двері?
— Так, звісно.
— У людей теж є такі несправжні двері. вони створюють їх для того, щоб водити інших в оману. Якщо вони знають про якусь свою слабкість чи недолік, вони закривають їх фальшивими дверима самовпевненості чи хизування, чи надмірний сили і, зрештою, самі починають у них вірити. Вони думають - і всі навколо думають, що такі вони і є. Але за дверима, Ренісенб, гола скеля... Тож коли реальність торкається цих людей пір'їнкою істини, істина вступає в свої права.