Бо є так. ..

Непорозуміння бувають дуже різні - умисні або неумисні, хвилеві і тривалі, минучі і безконечні, радикальні і компромісні. Всі вони трагічні, і полягають передовсім у протилежності бажань і намірів - це перший рівень непорозумінь. А другий поверх складніший - коли інтереси збігаються, але різняться уявлення про світ і способи співіснування. Ще вище той рівень, коли збігається все, крім розуміння слів - означень, відтінків, наголосів, походження слова і синонімічного ряду.

Найбільше щастя, яке може бути в людини чи іншої живої істоти, - це спілкування. Хай хто що каже, але саме до спілкування зводяться всі ті життєві вияви, які називаються щастям. Без спілкування вче втрачає сенс, і жодні насолоди не можуть його повернути.

Люди, які знають, що таке голод - не кількаденна відсутність їжі в якійсь екстремальній ситуації, а тривале недоїдання, постійна думка про їжу, - ніколи не перестануть бути обачними і передбачливими стосовно запасу. Бо запас, як кажуть наші люди, біди не чинить.

Не треба відкладати на завтра те, що можна відкласти на післязавтра.

Пори року існують для того, щоб ніколи не набриднути, тому їх так скоро забуваємо. Вже через певний час стираються риси попереднього сезону, й осінь наступного року буде такою ж вражаючою, як і минулого.