Та, що "в темі"

Руслан та Руслана-двійнята. Водночас різні й одинакові, особливо у тому, що обоє закохуються в жінок. Чоловік рано одружився і обзавівся дітьми, а от дівчина досі в пошуках єдиної.

Та якби це було єдиною проблемою. З моменту, коли Руслана призналася рідним про свою орієнтацію, вона стала "горем". Матір і до церкви водила на сповідь та покаяння, то в психушку, на "лікування". В той час дівчина прагнула тільки одного-бути собою настільки, щоб сміливо признатися світу не бувши осудженою. І тут життя дарує їй людину, яка змінює її світосприйняття і показує яким може бути життя вільним від осуду.

Якщо ви гомофоб то зразу проминайте цю книгу, не читаючи анотацію. Адже в ній основна любовна тема, а також подробиці життя та відносин між двома жінками, двома чоловіками. Не оминає автор і ліжкових сцен з детальними описами, не тільки фізіологічну сторону, а й духовно-моральну. Ні, не збочено, не бридко, не вульгарно, а скоріше природно, звично і натурально.

Та не одними любовними стосунками живуть герої. В них море переживань щодо місця в соціумі та відношення цього соціуму до "інших", навіть, якщо це найрідніші люди. Для одних героїв це свобода, адже їх оточення сприймає їх не осуджуючи, для інших-постійне відчуження. Це і переживання щодо роботи, освіти й постійна внутрішня боротьба.

Попри все, можу назвати цю історію досить легкою в читанні. Немає надто сильних драматичних сцен протягом всієї книги, окрім фінальнальних. Вони дійсно зробили книгу небанальною і яскравою. Але не можу не відмітити мінус-багато узагальнень щодо ЛГБТ. Видно, що автор тему вивчала і опрацьовувала, але, напевно, таким чином виплеснула ці знання в певних "стандартах" тих, хто "в темі". Так, наче це обізнаність книжкова, а не дослідницько-біографічна.