Моя библиотека
Valeryflake
- 1 335 книг

Ваша оценка
Ваша оценка
Книга, которая развенчивает главные медицинские и околомедицинские мифы: про гомеопатию, аутизм из-за вакцин, неуёмное потребление антибиотиков как благо (и пробиотиков как исправление действия антибиотиков), фуфломицины, целебные свойства крови из пуповины, невероятно действенные диеты и прочее. Рассказывает, как проводятся клинические испытания лекарственных препаратов (и как должны проводиться в идеале) и как расшифровывать их выводы, как отличить лекарства от БАДа, как выбрать хорошего врача и как ориентироваться в огромном океане публикаций. И самое главное - напоминает об ответственности пациента перед самим собой. Потому что (сюрприз!) медицина не всесильна и не все лекарства одинаково полезны даже в самых развитых странах.
Книга стала хитом ещё на стадии анонса, и, может, поэтому у меня были очень завышенные ожидания, которые не оправдались (в чём книга, естественно, не виновата). Может, дело в том, что «Медицина...» родом из блога, и, как и в случае с «Фруктами» от «Вихолы», это чётко ощущается (хотя «Медицина» лучше структурирована и очень скрупулёзно дополнена ссылками). Может, всё потому, что за этот безумный период с 2020 года успела начитаться и про антибиотики и про многое другое, поэтому эффекта «Ого! Буду знать» не случилось. А может, я просто оплакиваю хондропротекторы и потому на стадии отрицания.
И тем не менее, мне бы хотелось, чтобы эта книга была в каждой библиотеке. Минимум в десяти экземплярах.

Ніколи не рекомендую медичну літературу чи нон-фік на медичну тематику людям, які не дотичні до медицини. Ніколи, але для цієї книги зроблю виняток.
Десь вже більше трьох років читаю пости MedGoblin на фейсбуці, тому коли @vikhola.ua анонсували вихід його книги, я не змогла пройти повз. Ох, вона повинна бути в моїй бібліотеці! Но вона з'явилася в продажі, я її взяла. Так-так, відгук довго чекав свого часу, я знаю.
Попри всі мегаочікування, сподівання та надії, книга не розчарувала. І це прекрасно.
"Медицина доказова і не дуже" Андрій Сем'янків @medgoblin_forever - це показова книга "як треба писати про медицину в українських реаліях". Доступно і легко, для медиків і пацієнтів, життєво і чесно - мені сподобалося абсолютно.
Мені пощастило, що вчилась я не так давно, то і знання у мене вже не "совкові", але ось цей неприємний осадок "мілдронатів та аутизму після вакцинації " у медицині залишається. Хто-зна ще скільки часу це будуть виштовхувати в смітники, але говорити про це треба.
Від фуфломіцинів, доцільність використання яких я не змогла зрозуміти за всі роки навчання (крім ефекту плацебо) до обґрунтування потрібності вакцин та кількості стереотипів навколо них(не лише в Україні).
Я отримала фантастичне задоволення від прочитання даної книги. Ох, а своєрідний медичний гумор зробив книгу абсолютно неповторною.

Насправді, хочу звернути увагу на кілька моментів.
1 - Книжка крута в контексті просвітницького характеру, при чому, як для лікарів, так і для пацієнтів, хоча, для лікарів в більшій мірі, оскільки певна "креативність" в лікуванні присутня однозначно, і не можу сказати, що вона викликає в мене захоплення. Саме тому, ймовірно, що дана книга трошки відкриє очі тим, хто тримає їх примруживши, але не точно.
2 - Мені, насправді, не дуже є близькою і приємною манера висловлювання думок. Оцей іронічно-саркастичний настрій, який тягнеться з перших сторінок, дещо втомлює, проте, в даній ситуації, я розумію, чому він присутній.
Рекомендувала би до прочитання обов'язково "старій" медичній школі, проте переконана на всі 100%, що ситуацію це навряд чи покращить, оскільки це напрацьована роками стратегія, яку нічим непереб'єш, і, якщо Актовегін та- протектори рятували більшість пацієнтів, як і антибіотики при ГРВІ, то нічого не зміниться, на жаль. І таки, справді, дуже великий відсоток лікарів звертає увагу власне на результати обстежень та суб'єктивне сприйняття свого стану пацієнтом, аніж на прогноз захворювання. І, якщо препарат діє тут і зараз, значить апріорі він має покращити прогноз і додати рочків до життя, але чомусь, на практиці все не зовсім так. В совєтах була хороша школа, а захід - всього боїться, не призначає, лікувати не вміє. Мабуть тому ми в лідерах серед поширеності захворювань, та далеко не в перших рядах по середній тривалості житті.

"До кінця усвідомити цінність вакцин вийде лише тоді, коли людство припинить вакцинуватись і почне помирати прискореними темпами."

Грибки, бактерії й віруси ведуть жорстоку хімічну війну між собою, війну, що не спиняється ані на мить ще відтоді, коли в океанах не було жодної рибинки. І саме здатність призвичаюватися, виробляти нові механізми захисту й контратаки робить бактерії страшним супротивником, а часом і корисним союзником для людства. (Загалом, щоб усвідомити своє місце у світі, людям інколи корисно звертатися до наукових даних. Загальна біомаса бактерій на Землі еквівалентна 70 мільярдам тонн вуглецю. Для порівняння: людство має біомасу в 60 мільйонів тонн вуглецю

"Оскільки в псевдонауці (а гомеопатія є чи не найяскравішим її представником) усі спостереження та факти мають укладатися в базову теорію. А якщо вони ніяк туди викладатися не хочуть, то можна ці факти підрізати, перекрутити, замінити, додумати, проігнорувати чи й зовсім вигадати."











