Перше знайомство з Туве Янссон
Перша збірка «Путешествие налегке» містить 12 оповідань: ця збірка - це погляд Янссон на тему аутсайдера, напрочуд спонукає до роздумів. Оповідання читаються легко і є дуже короткі. Їх можна умовно об’єднати під тему ізоляції. У всіх історіях є персонажі, які є або намагаються бути сторонніми. Незалежно від того, чи персонажі тікають від усього, як джентльмен із оповідання «Путешествие налегке» (носить таку ж назву, як і вся збірка), який майже одразу опиниться знову заплутаним у турботах інших, чи персонажів відправляють геть для повчання та просвітління, як хлопчика-підлітка в оповіданні «Дачник», якого відправляють на літо поза місто, але хлопчик не знаходить нічого, крім болю в серці та страху в сільській місцевості, або це просто емоційно втрачений-герой, як у оповіданні «Смерть учителя гимнастики», де всі герої відірвані від своїх співвітчизників. Деякі навмисно; інші болісно ненавмисно кинуті геть. Однак у всіх історіях є наскрізна думка, що ніхто не є і ніколи не може бути по-справжньому ізольованим. Чоловік дружини в оповіданні «Смерть учителя гимнастики» робить поправки (і вибачається) за неї. Хлопчина-підліток врешті-решт розуміє реальність життя за межами міста. Дідусь із оповідання «Чужой город» не залишається ізольованим у незнайомому йому місті, хоча й він забув адресу свого готеля. А у оповіданні «Оранжерея» благородне змагання за контроль над улюбленою лавкою біля ставка з ліліями призводить до несподіваної дружби. Підтема, яка лежить в основі багатьох оповідань і полягає в тих настирливих сумнівах, тихому страху чи занепокоєнні, які найчастіше висловлюються як "що вони подумають про мене". Це бажання бути частиною натовпу. Або конкретно не бажаючи бути частиною нього, але тим не менш зрозуміти це. Найбільш яскраво це виражено у оповіданні «Восьмидесятилетие». Оповідання викликають маленьку посмішку. Янссон відтворює кумедно зосередженість на абсурдності наших мисленнєвих процесів. Люди, а не місце займають в оповіданнях центральне місце.
«Игрушечный дом» - друга збірка, яка містить також 12 оповідань, які розповідають про артистизм і проблеми у стосунках, про мистецтво, його вплив чи розум митця. Вони часто описують життя та перспективи художників або ремісників. Більш стримано вони також стосуються гомосексуальних стосунків. Новели також мають спільне те, що вони вказують на різні життєві проблеми та напруги, де як зовнішні, так і внутрішні конфлікти виявляють погані сторони людей. Це про пошуки та тугу та темні сторони всередині людини, які виявляються, коли пошук змінюється розчаруванням. Але є й гумористичні елементи. «Обезьяна» – про гіркого скульптора. «Дитя цветов» – про жінку, яка не подорослішала. «Великое путешествие» – про двох жінок і спробу однієї звільнитися від опіки матері. «Игрушечный дом» – про трьох чоловіків, які будують іграшковий будинок. «В городе Хило, штат Гавайи» - про зустріч власниці бару та туриста. «В чужой стране» - про трьох сестер, які оселилися в США і не розмовляють одна з одною. «Главная роль» – про акторку, яка по-своєму готується до ролі. «Искусство на природе» – про старого доглядача та сварливу пару. «Локомотив» - про чоловіка, який захоплюється потягами, ніколи не спілкувався з жінками і одного разу зустрічає жахливу жінку. «Тот, кто иллюстрирует комиксы» – про того, хто буде вигадувати історії замість зниклого автора. «Понятие о времени» – про чоловіка, його бабусю та подорож на Аляску. «White lady» – про трьох літніх жінок, які збираються в ресторан. Ці персонажі загадкові, але яскраві. Авторка вибудовує їх і перетворює, вона дозволяє нам зазирнути всередину їхніх думок і прослідкувати за їхніми взаємодіями, щоб зрозуміти їх, але лише настільки, наскільки вони розуміють себе. Коли вони зазнають невдачі, зазнаємо невдачі і ми. У результаті виходить цей інколи заплутаний, але захоплюючий торнадо спотворених діалогів, дивних образів і цілком пов’язаних, жахливих емоцій.
3 понравилось
