Живе кіно

Чи знаєте ви, що таке живе кіно? Я, наприклад, не знала, тож цікаво було почитати про цей вид мистецтва та про те, чим він відрізняється від звичайного кіно. Почитати про досвід самого метра Френсіса Форда Копполи, людини, яка не потребує представлення. Я пишаюся людьми, які в своїй сфері знаходяться постійно в пошуку нових форм та засобів вираження, постійно експериментують, випробовують межі, проходять шлях від ідеї до реалізації, набиваючи свої гулі, проте створюючи щось цікаве, нове, неординарне. Це дійсно надихає й викликає захват. ⠀ Отже, в цій невеликій книзі Ф.Ф.Коппола розповідає про свій досвід створення живого кіно. Свою концепцію він вирішив перевірити на практиці під час проведення двох експериментальних майстерень: одна відбулася 2015 року на базі Комунального коледжу Оклахома-Сіті, друга – 2016 р. в Каліфорнійському університеті. Що ж таке живе кіно? Якщо просто, то це щось середнє між звичним кіно, театром та телебаченням. Кіно, зняте фактично в прямому етері, проте з театральними елементами, з кіношною красою кадру на техніку, яку зазвичай використовують в телебаченні, адже вона дозволяє під час прямої трансляції робити флешбеки з щойно відзнятого матеріалу й вставляти раніше відзняті кадри. Разом з автором читач проходить весь шлях створення такого продукту: тут і підготовка акторів, і вичитки сценарію, і костюмовані репетиції, і особливості декорацій, і виробничі секрети, і проблеми створення кадрів, і технічні особливості такого надскладного етеру-фільму, і труднощі, з яким довелося зустрітися, і їх вирішення. Звичайно, з усім цим, живе кіно вимагає набагато більшої точності й акуратності, ніж кінематограф, театр або телебачення. Сам автор живе кіно називає «новою мистецькою формою телебачення». Можу лише уявити, яким гіпнотичним може бути таке кіно! ⠀ В кінці книги подаються щоденникові записи, які велися Ф.Копполою під час проведення першої майстерні, а також глосарій з актуальними кіношними поняттями. Прочитавши в перших розділах про історію кіно, книгу закриваєте з думками про його майбутнє, адже створюються нові форми, засоби й посідають своє місце серед звичного.

Когда интересен сам автор, читается все из-под его пера. Коппола - это ведь живая легенда. Киноманам книга в самый раз. Автор постарался быть максимально интересным для читателей, включив в книгу как свои размышления, в том числе и дневниковые записи, так и воспоминания о своих кинодостижениях.

Книга посвящена формату живого кино, смысл которого в производстве фильмов в режиме реального времени. Если есть подобные передачи, если звезды шоу-бизнеса и мировые политики выходят в live, почему же не имеет права на существование живое кино? Коппола уверен: за ним будущее.

“Мне кажется, что главное — это разобраться, как делать превизуализацию. Думаю, нужно взять кадр и впихнуть в него все нужные элементы”, - пишет он. Но так ли все просто? По-моему, нет. Иначе зачем было открывать экспериментальные лаборатории и посвящать новому жанру целую книгу да еще и в столь почтенном возрасте?

Не дивлячись на те, що я обожнюю дивитися фільми, та я ніколи не чула про «живе кіно»А ви чули?

Автор книги Френсіс Форд Коппола, який являється видатним кінорежисером, і не тільки, вважає, що майбутнє кінематографа за новою формою кіномистецтва є «живе кіно», яке поєднує в собі елементи кіно, телебачення та театру, тобто виробництво фільмів в режимі реального часу. От якщо бути відвертою, то навіть уявити собі цього не можу

В книзі дуже добре описані перші спроби режисера зняти «живе кіно», а також про його експериментальні майстерні, одна з яких була проведена  в 2015 році на базі Комунального коледжу Оклахома-Сіті, а друга за рік по тому, у школі театру, кіно та телебачення при Каліфорнійському університеті. 

Ця книга, можна сказати, є інструкцією та практичним посібником по створенню «живого кіно». Тому якщо надумаєте зняти щось подібне, вона вам точно стане в нагоді

А ще в книзі також можна знайти цікаву інформацію з історії кінематографа. Техніку, якою починали зніматися фільми та як її удосконалили до теперішнього часу. 

Багато фотографій процесу зйомки, описи планів та схем постанов. 

А найцікавіше, для мене, щоденникові записи режисера, які він вів під час зйомок «живого кіно». 

Знаєте, при читанні книги, в мене було таке цікаве відчуття, наче я знаходжуся на знімальному майданчику поряд з режисером та всією командою, і бачу сам процес виробництва з зовсім іешої сторони. Не як глядача, а як митця.