Вона навіть не уявляла, який світ великий і різний!
І які в ньому люди! Теж — різні. Одні, немов покірне стадо, йдуть собі за погоничем. Вказує він — «там світло», і вони йдуть у темряву, вказує — «там їжа», і вони звертають у голодне поле без жодної бадилинки. А інші і прірви не бояться, і темряву зі світлом не плутають.

Найбільше пекло, яке реально існує, — це коли люди знищують людей.


Звідки береться ненависть? Але ще гіршим за ненависть є наказ — той, що знімає відповідальність з виконавців. І тоді вони діють, замкнувши в собі всі почуття, які раніше спонукали їх любити матір, підкорятися батькові, пестити своїх дітей, оберігати коханих. І жодної хвилини не замислюватися над тим, що зараз — саме в цю мить, коли ти викидаєш на подвір'я молоду вагітну жінку, — те саме вчинять і з твоєю.

…Людина влаштована як терези. А її долоні, як дві чаші: одна — для камінців гріха, а друга — для чеснот. І так стається, що протягом усього життя люди мусять увесь час врівноважувати себе. Немає людей без гріха, як немає людей із самими чеснотами.