Бузкове Багаття

Ти любиш малювати. Певно.
Щоправда не для всіх. Для нього.
Я згоден. Це – душевно.
Для тебе це живопис. Та йому – нічого.

Твоє кохання шторм. Він – вітерець.
Що він кохає всіх. А ти – одного.
Та ти щаслива. Ти – митець.
Малюючи картину. Для сліпого.

Серед днів, що наповнює вітер,
І ночей, що римують думки,
Я шукаю лиш нариси літер,
Щоб писати для тебе рядки.

Говорити тобі – наодинці,
Та де вітер й пронизливий страх,
Ми все ж незнайомі чужинці,
Що зустрілись в знайомих словах.