Kira_Koto9 марта 2021В друзьяВоно було безмовним і пристрасним. Чи то кохання, чи то шалене бажання доторку. Ховаючись десь всередині мовчання, ми не говорили про почуття. Це мовчання було схоже на спіраль, витки якої збільшувалися в діаметрі, пропускаючи нас все глибше і далі на територію чужого тіла – все інше залишалося незнаною таємницею. Ми старанно вивчали лише тілесні звички й підлаштовувалися одне під одного, як глибоководні риби підлаштовуються під вигини морського дна1 понравилось41
Kira_Koto9 марта 2021В друзьяЯ вибрала легкий шлях, заховавшись у мовчання. Але він виявився складнішим і навіть трагічнішим. Хоча і відкрив мені очі. Допомогло і безсоння, яке стало тим критичним витком, з якого моя спіраль почала повертати на кола свої – у вихідну точку правди1 понравилось25
Kira_Koto9 марта 2021В друзьяМовчання – кордон між тобою і світом, твоя схованка, де можна перечекати негоду. Але, сидячи там, ніколи не дізнаєшся, куди саме тебе несе, не зможеш навіть спробувати врятуватися, якщо буря буде надто сильною1 понравилось22
Kira_Koto9 марта 2021В друзьяЯ зрозуміла, що мовчання – захисна оболонка і водночас вир, який розкручує у барабані омани і змушує страждати від самотності, адже ти відділений від інших і відверто можеш спілкуватися лише з власними скелетами у шафі1 понравилось25