Mangia prega ama

Для мене шлюб -- це операція, під час якої людей зшивають разом, а розлучення -- це як ампутація, і для того, щоб усе загоїлося, потрібно багато часу. Що довше ви були одружені, то складніша ампутація і важчий процес одужання.

"Ніколи не забувай, як ти цілком несподівано впізнала у собі власного найкращого друга".

Він любить випити філіжанку кави з цукром раз на день, здебільшого задля того, щоб відсвяткувати сам факт, що він може дозволити собі пити каву з цукром.

Меня зовут Кетут Лийер. Имя «Лийер» дал мне дед, когда я был совсем маленьким мальчиком. Оно означает «якрий свет». Яркий свет — это я.

У неё есть то, что я называю «телефонный номер Бога» — круглосуточный доступ к некоей высшей мудрости, открытый только для неё.

Кэтрин по природе одиночка, и, значит, ей нужна семья, чтобы не страдать от одиночества; я же веселушка, и, значит, мне никогда не придётся беспокоиться о том, что я останусь одна, – пусть даже у меня никого нет.

«Лука, а что сказал тот дядька, что сзади сидит? Что значит cafone?» А Лука отвечал, не отрываясь от игры: «Козлина. Вот что это значит».

А моя жизнь была похожа на бездонную сточную канаву, куда беспрерывно сливают эмоциональные отходы.

Є чудовий італійський анекдот на цю тему -- бідняк кожного дня ходить до церкви, молиться перед статуєю великого святого і благає: "Дорогий святий, молю тебе, благаю, подаруй мені таку милість, зроби так, щоб я виграв у лотерею". І так волає протягом багатьох місяців. Зрештою роздратована статуя оживає, дивиться на прохача і втомлено каже: "Сину мій, молю тебе, благаю, біжи і купи нарешті лотерейний квиток".

...ви ніколи не є там, де ви є. То порпаєтесь у минулому, то зазираєте у майбутнє, та майже ніколи вас немає у теперішньому моменті. Це мені нагадує одну звичку моєї дорогої подруги Сюзан -- вона, опинившись у якомусь гарному місці, завжди майже панічно заявляє: "Тут так прекрасно! Я хочу неодмінно повернутися сюди знову!" Мені коштувало неабияких ораторських зусиль переконати її, що вона ВЖЕ тут.