Цитаты из книги Зірка для тебе

Те, що поруч з тобою є хтось ще не означає,що ти не сам.

А листя, як слова, на землю впало, на зелен-трави, на мої сліди. З тобою ми ще стільки не сказали — ходи сюди, поглянь, поглянь сюди. Тут — зорі, золоті і п’ятипалі, сухі долоньки змучених дерев. З тобою ми ще стільки не сказали, а докір в горлі, наче дим, дере… В потоках слів земля шукає броду, тримається крайобрію ледь-ледь. Нема поганої погоди у природи. Життю, як листю, не пасує смерть.

Ми близькі і далекі — як два океани. Ми єдині і вічні — як вічна вода. Це неправда, що в світі колись нас не стане, Бо залишаться пісня й трава молода. Хай не маємо часу поглянути в небо, У якому шукали ми Шлях Чумаків. Як він нас поєднав — говорити не треба, Ми про це пам’ятаємо. Ми — і зірки. Хай простори їх вічні, холодні і чисті Тихим сяйвом зігріє зоря молода. Ти поглянеш на неї і знову згадаєш, Як колись нас п’янила весняна вода.

Людина мусить бути комусь потрібною, щоб жити.

Не дозволяй нікому обтинати тобі крила...

Ставайте собою і не озирайтеся на минуле, бо воно вже минуло, а ми з вами є зараз, тут і тепер.

Охо-хо, коли дивитися лише під ноги, так легко перетворитися на крота... Хлопці, не будьте кротами, кротів до неба не пускають...

Коли ти маєш у серці щиру віру, то ніяких оберегів не треба, щоб та віра твоя відбулася.

Коли поруч із тобою хтось, то це не означає, що ти не сам

«Любов — найважливіша частина Мови, якою говорить світ. Вона старша від людства, давніша від пустелі».

Із мене вийняли вогонь. Із мене серце видирали. І наче зграя злих ворон — Клювали, дзьобали, з’їдали. А я тепер — пуста й німа. Вогонь погас і плачуть очі. Облиште всі. Одна. Сама. І зимний вітер серед ночі.

Той, хто навчився любити інших, отримує серце.

Дайте поплакати, дайте поплакати і розчинитися в морі солонім, дайте побути - собою - усякою, дайте зануритись в щастя і в горе.

Як покохала - зіркою стала, - в сяйво долонь так щасливо летіла! Радістю, втіхою стати хотіла.

Стала лиш опіком - серця і тіла.

Чи боліла тобі, дівчино, колись любов так сильно, що хотілося розтяти собі груди і викинути з нього серце, якого вже там усередині, здається, й не залишилося?

Коли ти чогось прагнеш, цілий Всесвіт змовляється, щоб допомогти тобі.

Послухай, будь ласка, послухай всім тілом: Це зорі прислали цю музику нам. Тумани украсти нас, певно, хотіли, Ми танули й вірили тільки зіркам. Ми линули в ніжності тихих мелодій, Зникали у тиші слова і думки. Ми бУли - у Вічності! (Правда, то згоден?) Ми бУли. Ми є. Ми самі вже - зірки.

Можна мати все-володіти державами, рабами, підданими. Та чи можна володіти людською душею?

Наша ангели-оборонці найчастіше приходять до нас не з неба... Вони приходять звідти, звідки і мають прийти, та обирають собі найдивніші образи, інколи не зовсім ангельські подоби. Тут найголовніше все вчасно зрозуміти і впустити їх у своє життя, коли вони надсадно гримають у двері твого сумління.І тоді вони не тільки підставлять тобі плече, а й прикриють крильми. Тільки не зрадь себе і не зрадь довіри до себе.

Любов — то коли більше віддаєш, аніж береш...

Що може розповісти півторарічна дитина про себе? Людська свідомість надто куца в такому віці, ти настільки довірливий і відкритий, що світ здається безпечним. Адже поруч вони, відповідальні дорослі, котрі мають оберігати — мама, тато — люблячі, турботливі.