Рассказы в Новогоднюю ночь

Милая рождественская история в истинно диккенсовском духе: все плохо-плохо-плохо, но конец счастливый. Прекрасно написано, легко читается, интересный сюжет - больше жадному до хороших книг читателю просто нечего пожелать. :) От прочтения остаются самые светлые впечатления и ощущения свершившегося чуда. Главное волшебство здесь заключается не в явлении духов Рождества, а в том, что старый скряга и злобный ворчун Скрудж буквально за три ночи изменился самым кардинальным образом в лучшую сторону. Как жаль, что подобное случается только в книгах...

Першою прочитаною мною книжкою 2017-го року стала «Різдвяна історія» Чарльза Діккенса (або ж «Різдвяна пісня в прозі» у іншому перекладі). Тематично вона дуже гарно вписалася в контекст новорічних канікул, даруючи тремку атмосферу передчуття Різдва. Зловила себе на думці, що коли читаєш дитячі книжки у дорослому віці, то дуже часто відкриваєш зовсім по-новому багато чого в них. Наприклад, дивуєшся, наскільки легко і просто автор з перших же сторінок заводить мову про смерть, похорони і всяке таке. Не дитяча, здавалось би, тема, та він наполегливо наголошує читачам, наприклад, що компаньйон старого Скруджа стовідсотково вмер і точно не може бути живим. Потім ще неодноразово дія оповідання переноситься то на цвинтар, то в неблагополучний район міста – справжні нетрі, то в кімнату начебто вже покійного й самого головного героя.
Але зважаючи на те, для якої великої кількості дітей «Різдвяна історія» є улюбленою книжкою, то їх це зовсім не лякає. Бо ж насправді історія набагато глибша, ніж може здатися, вона показує смерть не як лихо саме по собі, а як певну межу, за якою вже не буде можливості творити добро: «Усім цим привидам дуже хотілося зробити якусь добру справу, але вони вже втратили цю можливість навіки, і саме це й було причиною їхніх мук». Усвідомлення цієї простої істини спонукає робити добрі вчинки вже сьогодні, не відкладаючи їх на потім, навіть якщо тобі 10 років, а не 80.
Окрім того, Діккенс не боїться дуже реалістично показувати читачам злидні у всій їхній неприкрашеній жахливості так, що ти мимоволі, хочеш того чи ні, засуджуєш скнару Скруджа за те, що він, маючи цілий статок, ні на крихту не допомагає оточуючим його нужденним людям. Особливий щем у серці викликає персонаж Крихітки Тіммі і те, як саме його хвороба та безпорадність (і, разом з тим, доброта та оптимізм - попри все) змінили ставлення Скруджа до Різдва: «Чи тобі вирішувати, хто з людей має жити, а хто - вмерти? Може, ти сам в очах Небесного Судді значно меншою мірою вартий життя, ніж мільйони таких, як дитина цього бідняка». Так один з трьох привидів запитував старого Скруджа. А, може, і кожного із нас?

Итак, 2017 год начался с прочтения однозначно прекрасной повести Чарльза Диккенса «Рождественская песнь». Книга очень уютная, со своей атмосферой . Первое что бросается в глаза – очень емкий и метафоричный язык автора, благодаря которому, все образы, описанные в книге, воплощаются в красочные картинки и дополняют ее. Это светлая рождественская история о чуде. Несмотря на сказочную наивность, она содержит мораль .Искренний, немного грустный рассказ, напоминающий о важности семейных уз, доброте и силе любви. На примере мистера Скруджа - человека совсем утратившего радость жизни, погрузившегося в свою работу, давно не приносящую ему удовольствия, отталкивающего любое проявление бескорыстного внимания, автор показывает, как человек с зачерствевшим сердцем растрачивает каждую минуту жизни зря, совершенно не задумываясь об этом. Скрудж не любит Рождества, он забыл, что значит собираться в кругу своих близких на праздник, радоваться даже мелочам в дружеской компании, быть беззаботным и ощущать себя счастливым и нужным кому-то. Но именно на Рождество, мистер Скрудж получает особый подарок - возможность со стороны увидеть себя, каким он был и каким еще может стать..
Тем кто смотрел мультфильм, конечно уже известен сюжет и вся соль, данного произведения, но те кто еще не смотрели и не читали эту повесть, очень советовала бы! Новогодние каникулы и приближающееся рождество, как нельзя лучше этому способствуют! )

Моя оценка 5+/5

Замечательная книга, сказка для всех возрастов.
Чудесный сюжет с 4мя мирами, романтическим гротеском и иронией. Очаровательные герои, даже мышь и "уродец" Щелкунчик сияют волшебством и чудаковатостью.
Очень "плотный", насыщенный текст, вкусный слог. Каждая страница, каждое слово хочется смаковать долго и перечитывать раз за разом. В процессе чтения появляется желание включить волшебную музыку Чайковского и продолжать наслаждаться чтением.
Сюжет всем знаком из многочисленных экранизаций и постановок на сцене. Но то, что выстраивается в голове во время прочтения нельзя сравнить с тем, что мы привыкли наблюдать на экране.
Вкушать эту книгу хочется каждую минуту.

Слово "рецензія" (recencio) з латинської мови перекладається як "обстеження, огляд". Термін закріпився в літературі на стику дев'ятнадцятого і двадцятого століть.

Рецензія розглядається як один з жанрів критики в літературі. Але незважаючи на свою уявну однозначність, вона ділиться на декілька основних видів.рецензія на статтю приклад

Основні види рецензії

• Рецензія може бути написана у вигляді есе. Автор в цьому випадку описує своє враження від прочитаної книги. Але таким стилем не може бути написана рецензія на наукову статтю. Приклад - відгук про якийсь художньому літературному творі. Есе найчастіше пишеться у формі ліричного роздуми.

  2. Публіцистична або критична стаття невеликого розміру також може бути представлена як рецензія на статтю. Приклад такої роботи можна зустріти в наукових журналах, де обговорюються актуальні літературні та суспільні проблеми.

  3. Ще одним видом цього жанру є авторецензія. У даному випадку автор сам описує короткий зміст своєї роботи. Авторецензію автор може доповнити коментарями щодо інформації, що міститься в основній частині роботи.

  4. Розгорнута анотація найчастіше використовується як рецензія на статтю. Приклад такої форми обов'язково повинен містити інформацію про сенс твори, особливості написання, а також про основні достоїнства і недоліки роботи.

  5. Останнім видом цього жанру є екзаменаційна рецензія, яка пишеться студентом для оцінки ступеня розуміння їм якого-небудь праці. Це може бути рецензія на статтю. Приклад написання можна знайти в підручнику.

  Оскільки рецензія є науковим або літературною працею, вона повинна містити в собі певні частини.

  рецензія на наукову статтю приклад

  Що повинна включати в себе рецензія

• Детальний опис предмета аналізу. Обов'язково із зазначенням жанру, автора і основних характеристик роботи, таких як стиль, обсяг і використані методи аналізу (якщо мова йде про науковій статті).

  2. Автор рецензії повинен обґрунтувати актуальність теми, за якою написана робота.

  3. У рецензії вказується основна думка даного твору. Тобто те, що саме автор хотів сказати у своїй роботі.

  4. Рецензія обов'язково повинна містити короткий опис роботи. Рецензент зобов'язаний дати загальну характеристику праці із зазначенням його ключових моментів.

  5. Недоробки також повинна зазначити рецензія на статтю. Приклад: недостатня кількість джерел інформації або використання неактуальних даних та ін.

  6. І врешті рецензії обов'язково необхідно зробити висновки. Вони повинні бути короткими й однозначними. Висновки повинні містити інформацію про наукову чи художньої цінності роботи.

  рецензія на статтю приклад написання

  Чим відрізняється рецензія від відкликання

Як пишеться рецензія на статтю
Досить часто виникає питання: "Як пишеться рецензія на статтю?" Приклад рецензії можна знайти в наукових журналах, але, тим не менш, для правильного складання необхідно знати основні принципи та нюанси її написання.

Найголовніше правило, яке повинен засвоїти кожен рецензент, - це те, що рецензія повинна завжди бути обґрунтованою і аргументованою. Прочитав який-небудь твір читач (неважливо, наукове чи художнє) може просто висловити свою думку словами "подобається" чи "не подобається", "вірю" або "не вірю". Рецензент ж свою думку обов'язково повинен підкріплювати аргументами.

Сказка, знакомая с детства многим. Кто-то читал саму книгу, кто-то - слышал музыку из балета или радиопостановку, кто-то - смотрел фильм или мультик, и, наконец, кому-то просто рассказывали. Из вашего окружения вряд ли найдётся пара человек, что ничегошеньки не знают о Щелкунчике. Если же найдётся - срочно посвящайте! Право слово, это не лучшая в мире сказка, но сказка, которую стоит знать и о которой стоит помнить. В "Щелкунчике" соединяются и волшебство Рождества, и теплота с некоторой долей наивности детства, и смелость, юность, дерзость, и доброта, забота, капелька романтики. Ёлка, нарядные украшения, сласти, подарки и игрушки. Потрясающая атмосфера! Прекрасная история, сказка в сказке. Тут нет железобетонной морали или чего-то подобного. "Щелкунчик" - очень вкусная конфета в очень красивой обёртке, ни больше ни меньше. Чтобы получить истинное удовольствие нужно наслаждаться ею не часто, лучше всего раз в год, под Рождество. Читайте, смотрите, слушайте, рассказывайте сами. Только не забывайте!

Было безумно приятно перечитать эту сказку, спустя несколько лет.

Помню, что я была в начальной школе, когда нам задали её читать. Я тогда ничегошеньки не поняла. Даже сейчас было довольно-таки трудновато её читать. Все эти украинские слова, определения... К сожалению, у меня не было сносок, чтобы расшифровать некоторые слова.

Николай Васильевич Гоголь несомненно является гением русской классики. Я считаю, что его нужно читать в более зрелом возрасте, нежели я в свои 7-8 лет.

В будущем я планирую перечитать эту сказку перед Рождеством.