Цитаты из книги The Little Prince

В жизни каждого товарища было такое утро, и он, затерянный в безликой, безымянной кучке людей под хмурым небом зимней Тулузы, вот так же чувствовал, как растет в нем властелин, который через пять часов оставит позади зиму и север, дожди и снега и, уменьшив число оборотов, неторопливо спустится в лето, в залитый ослепительным солнцем Аликанте.

Навіщо брехати, коли тебе так легко викрити.

Якщо ти любиш квітку - єдиний, якого більше немає ні на одній з багатьох мільйонів зірок, цього досить: дивишся на небо і відчуваєш себе щасливим. І кажеш собі: «Десь там і моя квітка ...

Адже всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає.

Люди забираються в швидкі поїзди, але вони самі не розуміють, чого вони шукають, - сказав маленький принц, тому вони не знають спокою, кидаються то в один бік, а то в іншу ... - І все марно ... Очі сліпі. Шукати треба серцем.

Я знаю одну планету, там живе такий пан з багряним обличчям. Він за все своє життя жодного разу не понюхав квітки. Жодного разу не подивився на зірку. Він ніколи нікого не любив. І ніколи нічого не робив. Він зайнятий тільки одним: він складає цифри. І з ранку до ночі твердить одне: "Я людина серйозна! Я людина серйозна!" - зовсім як ти. І прямо роздувається від гордості. А насправді він не людина. Він гриб.

Діти повинні бути дуже поблажливі до дорослих.

Повинна ж я стерпіти двох-трьох гусениць, якщо хочу познайомитися з метеликами.

Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а для дітей дуже томливо без кінця їм все пояснювати і розтлумачувати.

Марнолюбні люди глухі до всього, окрім похвали.

У людей вже не вистачає часу, щоб що не будь дізнаватися. Вони купують речі готовими у магазинах. Але ж немає таких торговців, що продавали б приятелів, і тому люди більше не мають друзів.

Встав вранці, вмився, привів себе до ладу - і відразу ж приведи до ладу свою планету.

Ви красиві, але порожні ... Заради вас не хочеться померти.

У кожної людини свої зірки.

- А де ж люди? - Знову заговорив нарешті маленький принц. - У пустелі все-таки самотньо ... - Серед людей теж самотньо, - зауважила змія.

Найголовніше - те, чого не побачиш очима.

Пильно одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.

я боюся стати таким, як дорослі, котрі нічим не цікавляться, крім цифр

— Я ведь никогда и не умел рисовать — разве только удавов снаружи и изнутри. — Ну ничего, — успокоил он меня. — Дети и так поймут.