Вересові меди

Нічого не буває просто так, без задуму Божого. Як і неймовірна знахідка, що трапилася в родині волинських селян, — крихітне немовля, яке лежало просто неба посеред дороги... Подружжя не мало дітей, тому маленьку Богдану виховало як рідну — бо її сам Бог дав... На дворі — буремне ХХ століття. Дві світові війни, революція, репресії... Ніщо не обминуло маленьке українське селище Туричі. І красуні Богдані, яка мріє стати актрисою й ладна кинути все, щоб здійснити цю мрію, судився довгий і бурхливий ...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,2

86 оценок

5
45%
4
41%
3
10%
2
2%
1
1%

Ваша оценка

Прочитали 92Хотят прочитать 60

Рецензии

Аноним25 июня 2021 г.
Невзгоды подстерегали Дану Ясницкую уже на первом часу её новорожденной жизни, когда малышка вывалилась из телеги в дорожную колею. Судьба отмеривала героине всякого: была любовь и предательство, были потери и находки, встречи и расставания. Но все долгие годы Богдана оставалась верной своему выбору, не изменяла первой и единственной любви.
В романе Надежды Гуменюк почти все герои однолюбы. Домка Калапуша (Дымка), Николай и Нина Певные, Ян и Наталка Загурские, Арсений, родители Даны и Олеси - кому-то из них повезло прожить в паре чуть больше, кому-то отпущено было совсем ничего, но каждый из оставшихся в живых продолжал хранить верность. Читаешь и завидуешь - какие чувства, какая преданность, какая готовность к самопожертвованию!
Дана, Богдана, Богоданка... Надежда Гуменюк рассказывает историю своей героини обрывочно, вплетая сны и воспоминания. Повествование скачет взад-вперёд от времён Первой мировой, когда новорожденную малышку подобрала на дороге бездетная семейная пара, до преклонных годов героини: то возвращаясь в воспоминания разной степени давности, то останавливаясь на поздних картинках. Несмотря на удивительные случайности, называть судьбу Даны Ясницкой особенной и исключительной я бы не стала. Две мировых войны, постоянная смена власти и перераспределение границ накладывали отпечаток на многие судьбы, исторические жернова перемалывали целые народы.
Писательница вплетает в произведение много исторических фактов, не только на театральную тему (образование той или иной труппы, известные артисты, меценатство). Надежда Гуменюк кратко обрисовывает судьбы украинских городов и сёл, которые успевали побывать и российскими, и польскими, и австрийскими. Рассказывая о выступлении артистов в Луцке, может вставить в сюжет описание создания публичного сада возле Свято-Троицкого собора. Мне нравится подобное вплетение художественного сюжета в историческую канву, но почему-то в этом произведении каждая из составляющих так и осталась сама по себе, да и жизненная повесть главной героини запечатлелась отдельными фрагментами.
Украинскй театр - одна из основных тем романа. Организаторам театральных трупп приходилось бороться за право ставить пьесы на украинском языке, без поддержки сменяющихся государств (а чаще с помехами и запретами) преодолевать финансовые проблемы, искать меценатов, попадать в немилость... Проходят годы, но препоны остаются.

Колись крила обрубували чужинці, нищили таланти через політику, а тепер бал правлять гроші?
Роман понравился живописным языком, пересыпанным диалектизмами и полонизмами.
Читать далее
68
389
Аноним18 декабря 2016 г.
Дуже сподобалася! Чудова мова, чудове вкраплення волинських діалектизмів (об які спочатку в мене спотикався язик). Емоції, переживання за головних героїв, бо ж часи на їх долю випали ой, які непрості: перша світова війна, революція (чи то переворот жовтневий), сталінська доба, друга світова війна... Як то кажуть - "все смешалось в доме Обломовых" - так і тут невеличке волинське село опинилося на кордоні історичних змін із владою, що постійно змінюється та не дозволяє людям спокійно жити. Хтось вистояв, хтось не зміг, комусь не дали... Але в решті решт - непросте, але відвойоване щастя головної героїні Богдани, Дани, Богодани.
Читать далее
10
712
Аноним31 января 2018 г.
Надія Гуменюк "Вересові меди"
Я її не прочитала, я її прожила. Обожнюю такі книги, які настільки беруть за душу, що якийсь час, навіть, не хочеться починати іншу. Обов'язково колись ще раз її перечитаю. Не дарма "Вересові меди" в 2015 році стали переможцем "Коронаціїї слова". Та й взагалі українська література про життя простих людей в часи Другої Світової Війни - моя улюблена тема в книгах. Люблю чомусь такі книги.
Саме ця розповідає про дівчину Богдану, яку в часи Першої Світової Війни одне подружжя знайшло на дорозі, залишили її в себе і вирослили як рідну дочку. Завдяки автору ми можемо прожити життя головної героїні від народження, (точніше від часу, коли її знайшли) і до старості - життя в якому було все - дружба, заздрість, втрати, знахідки, таємниці, перемоги, поразки, щасливе і не зовсім кохання і, звісно ж, медовий смак щастя, на яке вона заслужила.
Читать далее
1
762

Все рецензии

Цитаты

Аноним12 июня 2021 г.
Ну що ти їй скажеш? Що все залежить не від того, скільки в тебе грошей, а й від готовності ними поділитися? І що дехто бідний не тому, що не має, а тому, що мало, мало і мало.
11
183
Аноним25 июня 2021 г.
Як любив повторювати мій дідусь Павло: не супереч душі, бо потім усеньке життя будеш у суперечці з самим собою.
10
151
Аноним24 июня 2021 г.
То, що ти його не любила, не значить, що він геть нікудишня людина. Чєсом кохання, як тая рогатниця злецька, до такого серце прив’яже, що не стрічався б він ліпше на дорозі. А коло доброго пройде і не побачить.
10
201