Ведьмак

Каер Морен - оселя, де зараз проживають п'ять відьмаків - Весемір, Ґеральт, Ламберт, Ескель та молодий Коен. Це всі, хто залишились. Разом вони навчають малу Цірі відьмачому фаху, але й відьмаки потребують інколи допомоги. Вони бояться, але не знають, що робити із магічними здібностями Цірілли, тому Ґеральт змушений звернутися до Трісс Мерігольт, а згодом - і до самої Йеннефер із проханням допомогти навчити контролювати їх. Тим часом у королівствах півночі оговтуються від війни із Нільфгардом і готуються до нової із розбійними загонами ельфів і ґномів, які звуть себе Скойа’таелями. Навколо дитяти Несподіванки згущуються сутінки, всі раптом почали цікавитися долею маленького Левеняти із Цінтри, а найбільше, таємничий Ріенс, за яким тягнеться слід із трупів. Чи справді вона вижила і де перебуває зараз? Під загрозою опиняються всі, хто яким-небудь чином пов’язані із відьмаком Ґеральтом та Цірі.
Третя книга Анджея Сапковського «Відьмак. Кров ельфів» - це вже цілісний і самодостатній роман, на відміну від двох попередніх частин. Вона свого роду є логічним продовженням останнього оповідання «Щось більше» зі збірки «Меч призначення». Книга смакує добре, але насправді дала більше запитань, ніж відповідей, тому гайда за наступну, бо що там далі…

Відьмаки. Мутанти без емоцій, людських почуттів та можливості мати дітей. Але чи правда це? На долю Ґеральта випало призначення, в яке він не вірить і тікає від нього. Адже, на його думку, одного призначення замало, повинно бути щось більше. Відьмаковим призначенням є дві жінки. Одна - його кохана Йеннефер із Венґерберґа, яка покинула його, бо так само, як і він, не вірить у призначення: їй потрібне щось більше від Ґеральта, потрібне те, чого він дати їй не може. Друга ж - маленька Цірі із Цінтри, дитина-несподіванка, яку він мав взяти як винагороду і зробити із неї нащадка роду відьмаків, та і тут призначення зіграло із ним злий жарт: для відьмацького ремесла потрібен хлопчик.
«Меч призначення» - друга книга із циклу «Відьмак», як і перша, - це збірка оповідань. Та цю збірку написано більш свідомо і зрозуміло. Якщо в першій книзі оповідання пов’язували мікророзповіді «Голос розуму», то у другій всі оповідання керуються спільним мотивом і мають одну тему, яка продовжиться згодом на цілий роман. Це тема кохання Ґеральта до Йеннефер і його любові до Цірі.

Серия, лично для меня, начинает терять оригинальность. От шуток-прибауток история уходит в политику, вводя новых персонажей и не забывая расчищать ряды старых (Превед Джоржик, который Мартин). И смещает акцент с Геральда на Цири, которой уделено неприлично много внимания, тем более, что сама она пака ничего интересного из себя не представляет.
Единственное, что выделяет эту серию из множества подобных это – убедительные, не шаблонные персонажи и общий стиль. А вот во всем остальном… ситуация как со многими книжными сериями – главные герои бессмертные везунчики, которые умудряются выйти сухими из воды, как бы не крутила их судьба.
Для себя, пака решил остановиться на прочитанном и вопрос необходимости чтения продолжения остается открытым, увы… А во всем виноват Мартин, будь он не ладен.

Эта книга про Геральта зашла мне повеселее. Да, ведьмак, конечно, продолжал распространять вокруг себя отчаяние и вселенскую грусть напополам с такой же вселенской усталостью, но его персонажа в книге было не так много, как в первых двух, поэтому можно пережить. ну не люблю я перманентный пессимизм и ничего не могу с собой поделать, не мое это

Зато появление и раскрытие других персонажей очень порадовало: и Лютик, и Йениффер и, конечно, Цири. Все они живые, с эмоциональным диапазоном, направленным не только на минус. Очень мне понравилось раскрытие отношений между Чародейкой и девочкой, то как они начали общаться, как привыкали друг к другу, как менялись их отношения. Да, Сапковский - мастер диалогов! Он может, практически не описывая ничего окружающего, кроме разговора между героями, показать так много о людях, об отношениях. Браво!

Ну и политика, куда ж без нее. В книге ее тоже много, но раскрывается она довольно понятно, так что я еще не совсем потерялась в многочисленных королях, государствах и соперниках - с запоминанием имен и названий у меня все очень плохо!

А вообще, эта книга больше похожа на вступление, на начальный аккорд, где нам показали фигуры, которые будут играть, их данные и изначальные позиции. А теперь можно начать игру! Ваш ход, господин Сапковский!

С ведьмаком пора кончать=) В принципе, жанр Эпического фэнтези подразумевал глобальные события, интриги-заговоры-расследования, но... Как-то ожидалось что-то еще на фоне этого всего рубалова. А этого чего-то еще с каждой книгой становится всё меньше и меньше. Стало меньше межчеловеческих отношений, меньше новых интерпретаций сказок, которые были в прошлых частях. Всё меньше и главных героей - Лютик и Геральт скорее мелькают в промежутках.
На какое-то мгновение во время встречи Цири с единорогом ко мне вернулась та атмосфера и я почти снова полюбила цикл, но момент с ночевкой с Крысами испортил впечатление в ноль.
Как-то даже не хочется читать дальше, хоть и интересно, что ждет Цири.

Ось покінчено і з другою збіркою під назвою "Меч призначення". Геральт все ще невимовно крутий, Любисток - балакучий, а Йенніфер створює складнощі.

Напевне, занадто швидко почала другу збірку після прочитання першої. Так і до кінця швидесенько доберусь. Але ще не хочеться, хочеться трохи потягнути, бо пам'ятаю, як подруга хотіла зтерти собі пам'ять, щоб прочитати Відьмака знову.

Дуже сподобалось оповідання "Трохи жертовності". Ессі - юна поетесса і бард - набагато більше мені імпонує, аніж та його кохана Йенніфер. Може я просто не люблю таких героїнь, як Йен, але все ж Ессі для мене поки що краща дівчина у житті Геральта. Але ж і гарна, і ніжна історія в них вийшла.

Ще хочеться виділити "Меч призначення". Оповідання, назву якого взято за назву збірки. І не просто так. Адже тут Геральт вперше зустрічає своє призначення... Я зрозуміла, що крім Любистка я знайшла ще одного персонажа, який буде мене радувати постійно - Цірі. Ця дитина просто чудо! І Геральт міняється, коли поряд з нею. А всі ці її княжі вибрики!.. Шикарний персонаж! Я просто в захопленні від неї!

9/10