Цитаты из книги Експрес до Ґаліції

Для реформ потрібен надійний ґрунт, а Росія - це суцільне в'язке болото. На ньому прорости може тільки невігластво і насилля.

- Тільки не забувайте, що кожна помилка - це мовби незавершена історія. Ніби повість без епілогу, яку неодмінно треба дописати й цим виправити. Коли прийде час.

Часом, коли все летить під три чорти, спогади - це єдине, що повертає притомність. Не дає з'їхати з глузду.

- Але ж хіба пасує до сніданку вино? Навіть якщо це к'янті?
- К'янті, моя люба, пасує навіть замість сніданку, - незворушно відповів Вістрович, - я міг би мати сумніви щодо хересу або, скажімо, рислінгу, але щодо к'янті - ніколи.

В очах Якова світилося щире здивування, він, здавалося, досі був переконаний, що російською говорять усі слов'яни.
Вістович сказав правду: знайти навіть у Львові мовця російсько було важко.

Свобода й спокій — це найбільші людські цінності. Не треба зазіхати на жодну з них, бо й друга тоді не значитиме нічого.

Інженери залізниць мають дивовижний талант прокладати колію найогиднішими дільницями навіть найчарівніших міст.

Усе тому, що народ сам хоче, аби ним правили, як скотиною.

- Банкіри зазвичай полюбляють міцніші трунки, - сказав Редль, - мабуть, через нервову роботу.

- Тільки не забувайте, що кожна помилка - це мовби незавершена історія. Ніби повість без епілогу, яку неодмінно треба дописатий цим виправити.

- "Коли-небудь" - це як постріл у голову, комісаре, - засміявся Редль. -Після такої відповіді зазвичай вже нічого не відбувається.