Книга вигаданих неістот

Коли ще читати про неістот, як не найкоротшими літніми ночами (та ще й під сяйвом комети, як виявилося)? Найочікуваніша книга, вистраждана карантином, якої просто не могло не статися — і ось вона нарешті тут, прочитана і вкладена у свідомість.

Євген Лір та Крістіна Федорович описали, а Ната Фріден — зобразила, наскільки це було можливо, неістот — тих, кого не існує в цій реальності, позачасових, позареальних сутностей чи, радше, виявлень реальності іншої — Краю Снів, Dreamland.

Попередження раз. Книга настільки прекрасна зовнішньо, а ілюстрації настільки самодостатні й атмосферні, що є підвищена небезпека зависнути на розгляданні на цілий вечір чи й більше (як я). До того ж, Влад Сорд явно поклав не одну ніч на вівтар цієї обкладинки і оформлення, але це, без перебільшення, книжковий екстаз. Глибокий зелений колір, який ще й міниться в залежності від освітлення, золоте тиснення, безліч деталей — це любов <З

Попередження два. Це в жодному разі не езотерика і чи щось подібне, це — трікстерський путівник для мандрівників Краєм Снів про неістот, яких можна (але краще не треба) зустріти там або ж на межі.

"Книга Вигаданих Неістот" хоч і здається привітом Борхесу, насправді, є дечим значно більшим. При уважному читанні тут можна зустріти багацько алюзій на відомі і не дуже літературні твори, натяки на історії чи персонажів, ба більше — на свої сни чи спогади, які вже настільки непевні, що вже й не знаєш, було чи наснилося. Якщо ви бодай раз шукали голос, якому нізвідки лунати, хотіли загубитися в золотій траві, безкінечно йшли до вежі, відчували свідомість будинку чи й цілого міста, губилися в раптовій темряві посеред освітлених провулків — ця книга для вас. Хай якою неоднозначною і небезпечною є її тематика, коли її читаєш, стає дуже затишно, ніби хтось прийшов і нарешті розклав усе по поличках і обійняв. Ця книга для тих, хто бачить більше, ніж наявна реальність, хто звик читати формули в номерах автомобілів, а мапи — в тріщинах на асфальті. Ця книга для тих, хто знає: навіть якщо ми чогось не бачимо і не фіксуємо, це не означає, що цього не існує.

Окремою розвагою було вгадувати, хто який розділ написав) Навряд чи успішно, зате цікаво)

І вчергове впевнююся, що Дім Химер не просто видає книги, а приносить в цю реальність дещо дійсно вартісне <З

Створити зумисне спекулятивну книгу, розуміючи, що правди у ній більше, ніж може здатися найдовірливішим читачам, — чим не спосіб зберегти руйнівну таємницю?

Я пам'ятаю свій перший страшний сон. Він снився мені протягом декількох місяців  в дитинстві.

Мені було років 8-9, нічого не віщувало страхіть, але я потім 5 років боялась собак та навіть вийти вночі на подвір'я з будинку. Все тому, що сон був жо простого страшний: я, темне подвір'я і чорний пес. Хммммм...

Страх пройшов, цей сон вже багато років не сниться, але щось ще залишилося. Як спогад, без емоцій.

"Книга (не)вигаданих істот" Євген Лір, Кшися Федорович - саме про сни та, що в них ховається. Детальний, цікавий та "страшний" бестіарій з створіннями, які ховаються у наших снах. Від Хассари до неістот будинків та пограничних псів. Невідомі слова? Хммм, тоді вам варто почитати книгу, бо написано легко, просто та детально. Плюс неймовірні малюнки до кожного створіння, посилання на джерела та історії живих людей.

Вірити чи не вірити діло ваше, але читати цікаво. Я б ще один такий бестіарій  почитала.