Нереальність за межею реальності
Коли ще читати про неістот, як не найкоротшими літніми ночами (та ще й під сяйвом комети, як виявилося)? Найочікуваніша книга, вистраждана карантином, якої просто не могло не статися — і ось вона нарешті тут, прочитана і вкладена у свідомість.
Євген Лір та Крістіна Федорович описали, а Ната Фріден — зобразила, наскільки це було можливо, неістот — тих, кого не існує в цій реальності, позачасових, позареальних сутностей чи, радше, виявлень реальності іншої — Краю Снів, Dreamland.
Попередження раз. Книга настільки прекрасна зовнішньо, а ілюстрації настільки самодостатні й атмосферні, що є підвищена небезпека зависнути на розгляданні на цілий вечір чи й більше (як я). До того ж, Влад Сорд явно поклав не одну ніч на вівтар цієї обкладинки і оформлення, але це, без перебільшення, книжковий екстаз. Глибокий зелений колір, який ще й міниться в залежності від освітлення, золоте тиснення, безліч деталей — це любов <З
Попередження два. Це в жодному разі не езотерика і чи щось подібне, це — трікстерський путівник для мандрівників Краєм Снів про неістот, яких можна (але краще не треба) зустріти там або ж на межі.
"Книга Вигаданих Неістот" хоч і здається привітом Борхесу, насправді, є дечим значно більшим. При уважному читанні тут можна зустріти багацько алюзій на відомі і не дуже літературні твори, натяки на історії чи персонажів, ба більше — на свої сни чи спогади, які вже настільки непевні, що вже й не знаєш, було чи наснилося. Якщо ви бодай раз шукали голос, якому нізвідки лунати, хотіли загубитися в золотій траві, безкінечно йшли до вежі, відчували свідомість будинку чи й цілого міста, губилися в раптовій темряві посеред освітлених провулків — ця книга для вас. Хай якою неоднозначною і небезпечною є її тематика, коли її читаєш, стає дуже затишно, ніби хтось прийшов і нарешті розклав усе по поличках і обійняв. Ця книга для тих, хто бачить більше, ніж наявна реальність, хто звик читати формули в номерах автомобілів, а мапи — в тріщинах на асфальті. Ця книга для тих, хто знає: навіть якщо ми чогось не бачимо і не фіксуємо, це не означає, що цього не існує.
Окремою розвагою було вгадувати, хто який розділ написав) Навряд чи успішно, зате цікаво)
І вчергове впевнююся, що Дім Химер не просто видає книги, а приносить в цю реальність дещо дійсно вартісне <З
Створити зумисне спекулятивну книгу, розуміючи, що правди у ній більше, ніж може здатися найдовірливішим читачам, — чим не спосіб зберегти руйнівну таємницю?
9 понравилось
