Чи залишиться в нас потреба писати листи? Оті глибокі, довгі, відверті, оті - ні про що й водночас про найважливіше, як нагадування, як дихання, як емоція? Листи-сповіді, листи-каяття, листи-вибачення, любовні листи, подячні чи прохальні. Листи, у які би ми вірили. Листи, яким би ми довіряли й довірялись. Які би ми запаковували у шкіру конвертів і луску марок. У які би ми вкладали щось більше, ніж слова?