Комунікація від нуля. Есеї для Мані

Ця книжка — про комунікацію, але цілком із незвичного ракурсу. Порівнюючи спілкування дорослих і дітей (на прикладі своєї доні), авторка робить несподівані відкриття. Зокрема про те, що ми, дорослі, втрачаємо наше дитяче вміння комунікувати по-справжньому: на рівні слів, мовчання, співопису, обіймів, цілунків, запахів тощо. А ще втрачаємо свіжий погляд на себе, на світ і на речі у ньому. Це книжка про відновлення комунікації від нуля, підкріплена цікавими історіями і прикладами відомих спіке...

Рейтинг LiveLib

4,5

13 оценок

5
54%
4
46%
3
0%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 17Хотят прочитать 9

Цитаты

Аноним15 сентября 2020 г.
У вірменській мові чудове прислів'я: «Зроби добpo і кинь його у воду», -тобто зроби і забудь, відпусти. Не чекай на подяку. Роби, бо можеш, бо хтось потребує. Тоді подяка розійдеться колами, стане справжнім благодарінням, а не актом у відповідь й очікуваним чеком за отримані послуги.
3
44
Аноним15 сентября 2020 г.
Ох, ми так заповзято й довго виполювали зі себе дитячість (обізвавши інфантильністю), щедрість (обізвавши марнотратством), наївність (обізвавши глупістю), відкритiсть (обізвавши безпечністю), що й забули як це - бути дорослими дітьми.
2
31
Аноним15 сентября 2020 г.
Чи залишиться в нас потреба писати листи? Оті глибокі, довгі, відверті, оті - ні про що й водночас про найважливіше, як нагадування, як дихання, як емоція? Листи-сповіді, листи-каяття, листи-вибачення, любовні листи, подячні чи прохальні. Листи, у які би ми вірили. Листи, яким би ми довіряли й довірялись. Які би ми запаковували у шкіру конвертів і луску марок. У які би ми вкладали щось більше, ніж слова?
1
22