Цитаты из книги Хлібне перемир'я

І я не знаю. Дивна у нас війна получається, да? Ні народити нормально не можна, ні похоронити. Сидимо, як у мишоловці. І ніхто ні при чому. 2022 рік

Та які правила, шо ти? Виживають усі, як можуть. Просто забагато смерті довкола. Не вистачає правил. І слів не вистачає.

Ну по совісті вона, тьоть Шур, типу вас була: любити її ніхто не любив, але на празники всі вітали. З іншого боку, а хто тут у нас кого любить?

...Краще скажи, звідки в тебе граната?

Коля (зі злістю). Купив.

Толік. Угу, на ринку. Тоха, по чому у вас зараз на ринку гранати?

Антон. У нас гранатами не торгують.

Толік. Неврожай, да?

Толік. Про волевиявлення я тобі скажу. Я б їм вобщє не давав голосувати. Вони ж так вибирають, наче вибирають не для себе, а для сусіда.

Антон. В смислі?

Толік. В смислі, шоб похуже і подовше.

Я одне не понімаю: для чого хліб палити? Ладно, луплять вони одне одного. Ладно, пости палять. У них війна, я понімаю, я не проти. Хліб для чого палити?