Jesteś cudem

Мені імпонує порада, що її дав своїм послідовникам святий Франциск Ассізький:
Ясно вдивляйся в кінець свого життя. Не забувай про свою мету і призначення як Божого створіння. Те, чим ти є в Його очах, — тим ти і є, і більш нічим.
Не дозволяй світським турботам і тривогам чи тиску роботи витіснити з тебе божественне життя або голос Божого Духа, що керує твоєю великою метою — вести людство до єднання. Якщо відкриєш себе Богові і план Його залишить відбиток на твоєму серці, Бог відкриє Себе тобі. Пам’ятай, що коли покидатимеш цей світ, ти не зможеш узяти нічого з того, що отримав, — ані зів’ялі символи слави, ані пастки влади — але візьмеш тільки те, що віддав: повноту серця, збагачену чесним служінням, любов’ю, жертовністю й мужністю.
Ось так ти завершиш своє життя. Залишиш спадок, який час не зможе знищити. Бо він буде в серцях інших людей.

Я намагалася замінити негатив позитивом, наклеюючи мудрі думки всередині аптечки, що висить у ванній кімнаті, і щоранку їх перечитуючи. Та по-справжньому ситуація змінилася тільки тоді, коли я усвідомила, що мої думки здатні формувати моє життя. А яке життя хочеш створити ти? Страхітливе? Дружнє? Радісне? Сумне?
Я часто роблю паузу, щоб запитати себе: «Ти хочеш бути щасливою?» А тоді відповідаю: «Тоді говори і думай відповідно».
То як же можна позбутися свого внутрішнього критика?
Психологи, до яких я ходила, книжки, які прочитала, і друзі, які проходили реабілітацію, дали мені чимало корисних порад.
Заведи щоденник і занотовуй свої думки. За кілька тижнів перечитуй свої нотатки, щоб дізнатися, через які шаблони ти все ще тупцяєш на місці. А потім вирішуй, як їх позбутися за допомогою нового мислення та дій.
Намагайся позбутися негативних думок, щойно вони з’являються і ти відчуваєш, що вони завдають тобі шкоди. Я з’ясувала, що дуже корисно носити в кишені картонну картку з позитивним твердженням і використовувати її як «замінник думок». Це вислів, який я перечитую і нагадую собі знову й знову щоразу, коли в мене з’являються сумнівні думки. Думка як з’явилася, так і пішла геть — її вдалося замінити.
Зосередься на тому, яку користь ти можеш принести іншим. Коли виникають сумніви, допомагай комусь іншому — виходь за межі власного світу.
Відволікай себе від надмірного негативного мислення. Щоразу, коли помітиш, що поринаєш у тривогу, скажи собі таке, що зможе тебе відволікти. Використовуй слово, яке одразу висмикне тебе з негативу: банановий коктейль, соняшники, відпустка.
Присвячуй негативному мисленню півгодини на день. Роби це в чітко встановлений час, а в інших ситуаціях нагадуй собі, що для цього «ще не час». Відкладай негативні думки на потім.
Наприкінці кожного тижня занотовуй свої маленькі досягнення, перемоги й благословення, щоб «поласувати» ними пізніше.
Тому я навчилася гальмувати й питати себе:
Ця думка — реальний факт чи фантазія, покликана мене лякати?
Чи існують вагомі докази на користь того, що це факт?
Якщо я вхоплюся за цю думку, це призведе до покращення чи скорочення мого життя?
Чи збільшить таке мислення мої шанси на те, щоб стати щасливішою, радіснішою і вільнішою, а чи навпаки — зменшить?
Завдяки такому мисленню я наближаюся до радості, яку прагну отримати від життя, чи віддаляюся?

Обмірковуй свої слова. Стеж за тим, що говориш і пишеш
Перш ніж сказати щось про когось, запитай себе:
Це добрі слова?
Це правда?
У цьому є потреба?
Відповідь на ці три запитання проілюструє істину «Мовчання — золото» для більшості людей, включно зі мною.

А в Огайо один місцевий рабин розпочав кампанію «Слова здатні зцілювати», закликаючи людей уникати лашон-ара (негативу в мовленні). Ця кампанія охопила всю країну. Рабин Хаїм Фельд називає плітки найулюбленішою справою більшості американців. І він хоче покінчити з вербальним насильством.
Рабин визначає лашон-ара як «будь-яку форму усного мовлення (включно з плітками), яка може завдати шкоди іншій людині, наприклад психологічних травм, фінансових втрат, фізичного болю, заплямування репутації або зниження оцінки людини в очах інших».
Його ініціативу підхопили й інші. На автівках з’явилися наклейки: «Постав гальма на лашон-ара». Одного разу я сиділа в кав’ярні, а за сусідній столик сіло троє людей. Вони розмовляли, а коли одна жінка почала критикувати відсутню особу, чоловік, який сидів навпроти неї, підняв руки, щоб припинити це, і сказав: «Нам не слід про неї говорити. Її тут немає, а отже, вона не може себе захистити».
— Але ж це правда! — заперечила жінка.
— Усе одно це неправильно. Це лана харан — ота єврейська штука. Ми не повинні це робити, — похитав головою чоловік.
Але жінка не вгавала, і тоді чоловік знову похитав головою і повернувся в інший бік разом зі своїм стільцем.
Фельд зауважує, що більшість людей пліткують, щоб зміцнити дружні стосунки, продемонструвати свою дотепність, приховати брак розмовних навичок, помститися комусь або когось вразити.
Якщо його кампанія буде успішною, плітки можуть стати так само соціально неприйнятними, як куріння. Але опору не уникнути! Деякі люди ображаються, коли кажеш їм, що не хочеш слухати плітки. Вони переконані, що пліткувати можна, якщо це правда чи якщо плітки можуть когось розважити.
Цей рабин хоче, щоб ми підняли наші стандарти. У його книжці «Слова здатні зцілювати» можна знайти такі поради:
Коли чуєте образливі жарти, не повторюйте їх і намагайтеся не сміятись. Коли відчуваєте бажання пліткувати, прикусіть язика, змініть тему або йдіть геть. Жартуючи, спитайте себе, за чий рахунок ви це робите. Коли хтось запитує: «Чи ви чули про…», відповідайте щось на кшталт: «Ні, і, мабуть, мені краще взагалі про це не чути». Не повторюйте нічого, під чим не поставили б свого імені.
Але якщо це вас не зупиняє, може, зупинить іспанське прислів’я: «Хто пліткує з тобою, той пліткує і про тебе». І це лякає.

Спробуй зупинити це. Я сіла на «дієту без пліток». Якщо ти переконаний або переконана, що кинути курити складно, спробуй припинити пліткувати. Ти навіть не уявляєш, наскільки сильною є твоя залежність, доки не почнеш утримуватися від пліток. Відмовитися від п’яти негативних думок важче, ніж позбутися кількох зайвих кілограмів!

Щоб трохи себе виправдати, скажу, що я не настільки погана, як деякі люди, котрі починають кожне речення зі слів: «Не знаю, правда це чи ні, але…» Принаймні я дотримуюся певних стандартів. Плітка має бути правдивою, щоб я могла передати її далі. У мене є репутація, яку я ціную. Хто захоче слухати брехливу плітку?
Ось такими були мої — насправді дуже низькі — стандарти, аж поки добрий рабин не дав мені «їжу для роздумів». Корисну, як брюссельська капуста, але ж і смачною її не назвеш. Він запропонував мені оті три запитання, які варто поставити собі, перш ніж я розкрию рота. Більша частина того, що я кажу, не витримує вже другого з них.
Я не впевнена, що зможу ось так обмежувати себе повсякчас, та принаймні я скоротила обсяги. Протягом другого тижня «дієти» моє мислення все ще тяжіло до критики, однак я створила внутрішню кнопку «редагувати». Замість того щоб випускати назовні кожну думку, що збиралася видутися з мого рота, як булька жувальної гумки, я почала робити невелику паузу. І в цей час моя свідомість прокидалась і казала: «Не роби цього».
На третьому тижні мій розум заповнили позитивні думки, і тільки дві з кожних п’яти негативних думок діставалися до мого рота.
«Дієта» не була ідеальною, але я відчуваю неабияке полегшення.

Перш ніж сказати щось про когось, запитай себе:
Це добрі слова?
Це правда?
У цьому є потреба?

Будь оригіналом — торуй власний шлях

Люби процес свого розвитку, адже ти не завершений продукт. Ти постійно розвиваєшся. Шануй прекрасний витвір Майстра. Відкривай план своєї душі. Твори. Будь зухвалою. Незвичною. Шокуй. Будь оригінальною. Будь собою.

Люби процес свого розвитку, адже ти не завершений продукт. Ти постійно розвиваєшся. Шануй прекрасний витвір Майстра. Відкривай план своєї душі. Твори. Будь зухвалою. Незвичною. Шокуй. Будь оригінальною. Будь собою.

Створи власну мапу. Не шукай своє місце в цьому світі — придумай його. Не користуйся чужою мапою. Проблема з мапами (крім того, що їх дуже важко правильно скласти знову) полягає в тому, що вони приводять тебе тільки туди, де хтось уже побував. Ось чому не існує мапи того, що чекає на тебе в майбутньому. До того ж вони такі консервативні — на них немає знаків оклику.
Не вступай до коледжу, якщо мрієш працювати на залізниці і свисток потяга лунає в твоєму серці з дитинства. Не залишайся в малому містечку, щоб працювати в сімейному бізнесі, якщо твоя заповітна мрія — сцена в Нью-Йорку або режисерське крісло в Голлівуді.
Коли вийдеш за межі мапи, користуйся компасом — він є в кожного з нас. Усередині. Цей компас указує на твою істинну північ, на місце, призначене саме для тебе, на точку, яку приготував для тебе Господь. Звіряйся з ним щоразу, коли відчуваєш, що заблукав.
Слухай себе. Нехай довкола стихнуть усі голоси. Люди проходитимуть повз тебе і струшуватимуть твою скляну кулю зі снігом — твій власний маленький світ. Критичне зауваження, якісь плітки, двері, які зачинилися перед тобою, — і сніжинки починають кружляти. Зберігай спокій. Мовчи. Нехай сніжить. Завірюха з часом ущухне, і ти зрозумієш, що головний скарб усередині залишився незмінним і міцним.
У кожного є його істинне місце. І твоє не належить нікому, крім тебе.

Але куди тебе кличе Бог?
У цьому світі Він створив для тебе особливе місце — його не має права зайняти хтось інший. І тільки ти можеш з’ясувати, де воно розташоване. Тобі не наказують прийти туди, а запрошують. І щоб за це подякувати, ти здійснюєш мандрівку до власної душі, відкинувши те, ким тебе хочуть бачити батьки, друзі чи вчителі. Ти крокуєш, не зважаючи на бажання всіх інших. Залишаєш позаду те, чого від тебе чекає світ, і не обираєш чужу мрію.
Ти спокійно сидиш і прислухаєшся до себе. І почуєш те, що дехто називає тихим голосом Бога, а інші — інтуїцією. А потім підживлюватимеш пристрасть, що палає всередині, — і байдуже, чи то крихітна іскорка, яка просто спантеличує, чи полум’я, що реве й поглинає тебе.
Це не завжди буде легко. Виникатиме спокуса задовольнитися тим, що маєш. Ти можеш хвилюватися через конкуренцію. Але в те місце, яке Бог створив виключно для тебе, не покличуть когось іншого. Ніхто не принесе туди твій життєвий досвід, таланти, силу, слабкості, бажання і мрії. Твоє місце в цьому житті належить тільки тобі.
Якщо намагатимешся стати кимось іншим, то програєш. Світ уже має цих людей. І йому потрібен ти.
Шлях, який ти торуєш, для когось нічого не важитиме — і не повинен. Він належить тобі.
Зроби перший крок.