Кентерберійські оповіді. Частина ІІ

Перший український переклад шедевра класика англійської літератури Джеффрі Чосера (бл. 1343–1400). Це збірка історій, які розповідають одне одному прочани, що вирішили піти на прощу до гробниці святого Томи Бекета в Кентербері. Серед оповідачів — представники майже всіх верств тогочасного англійського суспільства, а їхні розповіді, вельми різноманітні за тематикою, влучно відображають триб їхнього життя. Це своєрідна енциклопедія життя середньовічного суспільства. Окрім блискучої неповторної іро...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,3

2 оценки

5
50%
4
50%
3
0%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 2Хотят прочитать 4

Рецензии

Demetrios
10 декабря 2022
Другий після Шекспіра
Другий автор за значенням в англомовній літературі, й напевне в десятці найважливіших авторів усіх мов. Це насправді була культурна катастрофа, що цей надважливий текст досі не мав повного перекладу українською. Зрештою, його значення призводить до завищених очікувань від перекладу, і , як наслідок, до певного розчарування від дивних стильових рішень (наприклад, абсолютно недоречного використання російських матюків) і загалом трохи штучної мови. Таке враження, що Максим Стріха прагне створити власну літературну мову. Попри ці недоліки переклад читабельний, а враховуючи складність задачі (я пробував читати оригінал і розумію, наскільки непросто його перекласти) огріхи можна вибачити.
Сам же текст один із засадничих для розуміння всієї західної культури, тож його обов'язково треба читати, аби розуміти цитати, алюзії та відсилання в усій подальшій літературі, образотворчому мистецтві та кіно.
Мені найдужче подобається фрагмент про алхіміків (Оповідь слуги при Крилошанині), цікаві також прозові фрагменти (Оповідь про Мелібея, Оповідь парафіяльного Панотця) своєю середньовічною багатослівністю й безліччю цитацій із християнської літератури. Загалом ця книжка дає чудовий зріз середньовічного життя, далеко не «темного» і «похмурого», як у совіцькі часи його намагалися подавати. Книга живіша та природніша, ніж загалом дуже схожий Боккаччо.
Утім, я все ж сподіваюся, що вийдуть й інші, не такі експериментальні, українські переклади Чосера.
9 з 12
Читать далее
2 понравилось
0
50