Костянтин Москалець як літературний критик пише нешаблонно, без усталених штампів і заяложених тверджень. Він уміє оприявнити перед читачем вразливість ліричного «я» Василя Герасим’юка, живу легенду «вісімдесятників» — Ігоря Римарука, постать інтелектуала й ерудита Олега Лишеги, поетичну філософію, плач і сповідь Григорія Чубая… Ці статті хочеться перечитувати знову й знову, відкриваючи щоразу нові грані у творчості знаних авторів, і водночас — дивуватися глибоким висновкам та естетиці слова Кос...