Ми познайомилися з нею, коли сиділи вдома з маленькими дітьми і повільно божеволіли від самого самітництва. Тому іноді ми брали дітей, саджали їх на задньому сидінні машини - і їхали, байдуже, куди, аби лише кудись їхати.
І от одного разу ми заїхали з нею у магазин «Для дому і саду», Еббі купила вогнегасник. І коли продавець уважно перевіряв пристрій, Еббі сказала: «А ви не могли б швидше? У нас взагалі-то пожежа». Це був жарт, ми з нею дуркували, але чоловік цього не зрозумів і серйозно відповів: «Не можу, мем, я маю діяти згідно з усіма інструкціями». Ми з нею зареготали, навіть плакали від сміху! Я ніколи в житті так не сміялася, як тоді з нею.