Forgetting

На мою думку , біль- це таке відчуття , що ,коли воно наповнює чашу вашого терпцю , туди не треба доливати ще.

Ми складаємося зі своїх спогадів. Я читаю ці слова щодня все своє життя. Сьогодні вирішила , що вони правдиві. Ми ті ,ким ми були. Та мій вибір сьогодні - це моя пам'ять завтра . Ким я стану ,визначає саме мій вибір . А не спогади про минуле .

Гадаю, тим, хто забуває, ця втрата має здаватися трохи схожою на смерть.

Почуття провини - це більше ніж гіркота . Здається , це хвороба, від якої ниє все моє тіло.

Гроші , як ми бачимо , схожі на символ того, чого хоче людина . Здебільшого це просто число на папері , та що більше їх у людини , що більша сума , то більше бажаних речей вона може отримати .

мене вчили писати правду. Та чи залишається вона правдою , якщо я не можу в неї повірити?

Почуття провини має гіркий смак ,сильніший , ніж чай Роуз.

Правду треба писати , бо велено. Найскладніше зрозуміти , коли та як її казати.

Чому від одних дверей є ключі, а від інших - немає? Нащо потрібні замки? Мама сказала , що деякі речі треба берегти . Я подумала , річ у тому , що деякі речі не варто випускати.

Я знаю правду й тому самотня . Так я колись написала, але, гадаю, помилилася . Мене зробив самотньою страх болю. Проте сьогодні усвідомила , що між болем і любов'ю існує рівновага . Я можу так сильно відчувати одне лише тому , що відчуваю так багато іншого.

Батько завжди казав, що треба писати правду , але щоб писати правду , її потрібно знати.А я знаю її й тому самотня.

коли я була дитиною ,бажання знати правду називалося цікавістю. Тепер , коли я доросла , правду, яку я хочу знати ,називається злочином.

Є тільки один шанс - зараз.

Треба записувати всі свої помилки й погані речі про себе так само ,як записуєш усе гарне, що хочеш пам'ятати .Щоб завжди знати , хто ти насправді.

это настолько абсурдно, что я улыбаюсь, хотя мысль про то, что кто-то прочитает мою книгу ужасает. кто мог бы написать правду, искреннею правду, если её собирался прочитать другой человек? мало кто.