В неділю рано зілля копала...

«— Чим вона найбільше багата? — спитав.

Гриць видивився на нього.

— Чим? — а по хвилі розсміявся. — Чорними бровами... — відповів.

— Ой, як та чарівниця? — спитав.

— Чарівниця, діду.

— Стережися, сину... Чорні брови мають силу.»

- Одну люби, синку... - перестерігає поважно. - Одну люби, та щиро.

Гей, дівчата, злийтеся в одну, і я вас посватаю!

В лісі добре.
В лісі, як в тій церкві. І спокій є, і Господь.

– З дiвчат не глузуй, не кепкуй, Грицуню, бо в деякiй i нечистий сидить. А дивись, – додае поважно, – замолоду деякi гарнi притягають до себе… особливо тi, що чорнобривi, а на старiсть, казала раз покiйна бабка, коровам молоко вiдбирають та опiвночi на мiтлi комином вилiтають.