Wiedźmin. Miecz przeznaczenia

Анджей Сапковский

Цитаты

Stitchkova11 января 2020 г.
Никогда не выпадает вторая оказия создать первое впечатление.
1
56
kalipso__4 января 2020 г.
Время от времени, утверждал бард, человеку надобно встречаться с себе подобными там, где можно посмеяться и попеть, набить пузо шашлыками и пирогами, набраться пива, послушать музыку и потискать в танце потные округлости девушек. Если б каждый человек пожелал удовлетворять эти потребности, так сказать, в розницу, доказывал Лютик, спорадически и неорганизованно, возник бы неописуемый хаос. Поэтому придумали праздники и гулянья. А коли существуют праздники и гулянья, то на них следует бывать.
1
85
firstenchanter24 декабря 2019 г.
Как обычно - было необычно.
1
62
Rivery8 декабря 2019 г.
— Цель есть в конце любого пути. Она есть у каждого. Даже у тебя, хоть тебе и кажется, будто ты не такой, как все.
1
42
11128929 мая 2019 г.
Ну, що ж, паскудний світ нас оточує... Але це не причина, аби ми всі спаскудилися. Добра нам треба. Того мене мій батько вчив, і того я моїх синів вчу.
1
47
Stray_Heart5 февраля 2019 г.
Оно, конечно, так, отвратный нас свет окружает. <...> Только это не повод, чтобы все мы паршивели.
1
78
Anshe8 июня 2018 г.
просьбой можно пренебречь, а шаровой молнией – нет
1
64
Moon_Lisa26 февраля 2018 г.
– Легко вбивати з лука, дівчино. Як же легко спустити тятиву й думати: це не я, не я, це стріла. На моїх руках немає крові того хлопця. Це стріла вбила, не я. Але стрілі нічого не сниться вночі.
1
51
Moon_Lisa26 февраля 2018 г.
– Казку мені розкажи, – пхикнула вона. – Що я, без казки маю спати? Е-е, чого б то?
– Не знаю я, холера, жодної казки. Спи.
– Не бреши. Бо знаєш. Як ти був малим, то що, ніхто тобі казок не розповідав? ...
Він засміявся знову, закинув руки за голову, дивлячись на зорі, що підморгували з-за гілок над їх головами.
– Був собі якось… кіт, – почав він. – Такий звичайний, смугастий мишолов. І одного разу той кіт пішов собі, сам-один, у далекий шлях до страшного темного лісу. Він ішов… Ішов… Ішов…
– Навіть не думай, – пробурмотіла Цірі, притуляючись до нього. – Я не засну, доки він не дійде.
Читать далее
1
60
Moon_Lisa26 февраля 2018 г.
– Любистку?
– Так? – Бард розгладив прип’яте до капелюшка перо білої чаплі, поправив на собі кубрак. Обидва присвятили півдня чистці одягу й надання йому сякого-такого порядку. – Що, Ґеральте?
– Намагайся поводитися так, аби викинули нас після вечері, а не до неї.
1
62