Сторітелінг для очей, вух і серця

Я нічого особливого від цієї книжки не очікувала і, мабуть, через це, в загалі вона мені сподобалась. Їїї було цікаво та легко читати, я дізналась про досвід інших людей, про історію сторітелингу та трохи про життя самого Марка. Остання частина книги ще й дає кілька порад щодо того, як можна обмірковувати історії, як їх складати, та як прибирати зайве.

Так, ця книга не є чарівною таблеткою. Так, ви не знайдете тут алгоритму як стати супер крутим сторітелером. Будемо щирими, книг з чіткими алгоритмами як що треба робити, щоб 100% мати крутий результат та гроші не існує. Взагалі у кожного сторітелера чи письменника свій шлях, все що може зробити письменник це поділитись власним досвідом, підходом, прийомами. Можливо, для вас це спрацює, можливо ні, в будь-якому разі після осмислення цього всього все одно треба буде багато працювати, робити помилки та розбиратись з внутрушніми проблемами та упередженями.

Мені було цікаво прочитати цю книгу, дізнатись про бекграунд сторітелингу, а також відкрити для себе кілька нових деталей про процес складання історії. Якщо ви, як і я, не шукаєте чарівної пігулки, то книга для вас.

Хтось мріє писати гарно, влучно, змістовно, хтось уже пише і  з кожним разом в нього це виходить все краще і краще. А хтось і взагалі вважає дане зайняття не вартісним захопленням, не серйозним та надто романтичним, чимось, що  притаманне лише легковажним.

  «Що? Ти хочеш стати письменником? Хіба це серйозно? Подумай краще…»
Мабуть чимало дітей чули щось подібне від своїх батьків. І хто знає скільки талановитих авторів цей світ так і не почув…

Книга Марка Лівіна,  відкриває завісу майстерності того, як створювати гарні тексти за допомогою  історій що ми пережили, що ми почули, тих що нас хвилюють і т.д.  Скажу відверто, хто прочитав цю книгу, мабуть ніколи вже не скаже що писати, це щось легковажне і не серйозне. Вона не велика, проте все коротко і лаконічно. Щоправда, місцями я вчитувався щоб краще зрозуміти, адже текст інколи був складним для миттєвого сприйняття.  Деякі історії друзів автора, здавались чомусь,  то щирими  то поверхневими, не завжди було зрозуміло, як саме це стосується теми перед цим.  Ха, серйозну їжу варто краще пережовувати, приблизно такий висновок я зробив для себе з деяких текстів.

В цілому ок,  книга займе своє місце у моїй бібліотеці, так як дана тематика мене цікавила і продовжує цікавити. Але мені чогось не вистачило, незнаю, мабуть такий був настрій... Не на усі питання я отримав відповіді і чесно кажучи хотілося б більше  практичних порад  для натхнення, зрозумілішими словами. Хоча, якщо вже почати слідувати тим порадам, що описані, то є над чим попрацювати.

Автор: Марк Лівін
Назва: Сторітелінг для очей, вух і серця
Видавництво: Наш формат
Рік видання: 2019

1 рік ця книга дивилась на мене з книжкових полиць магазину.
1 рік ця книга дивилась на мене з власної бібліотеки.
1 день я витратила на її прочитання - і залишилась у шоці.

ЧОМУ Я ТАК ДАВНО З НЕЮ ТЯГНУЛА???

Видання має прості розділи: історія історій, що писати і як писати. В кожному з них є автор подає вступну інформацію з посиланням на інших авторитетних авторів (особлива дяка за цитати Джордана Пітерсона), корисні блоки з практичними порадами і друковані історії «запрошених зірок» (Любко Дереш, Катерина Бабкіна тощо). Незважаючи на невеликий обсяг - 180 сторінок - автор розкрив тему сторітелінгу.

Я справді вірю, що після її прочитання кожен з вас зможе написати свій власний сторітелінг.

Для кого ця книга: та майже для усіх, хто активно користується соціальними мережами і створює власний бренд, імідж тощо. Для копірайтерів, контент-менеджерів, smm-ників, маркетологів, блогерів. Для письменників і тих, хто тільки мріє про цю професію. Для тих, хто не уявляє своє життя без текстів.

Для мене особисто ця книга стала одною з необхідних цеглинок, які потрібні для створення комфортного будиночку мого внутрішнього письменника. Я дуже боялась її придбати, бо не вірила, що вона справді може бути корисною. Але тепер я точно буду рекомендувати її, як лаконічний, чуттєвий, простий спосіб дізнатися, як писати гарний сторітелінг.

Я обожнюю щось вигадувати.

Переважно це відбувається несвідомо. Йду така собі по вулиці, а тут – бац, якась історія прилетіла в голову. І я швиденько дістаю телефон, аби занотувати перші думки, які часто стають в нагоді. Цей відгук писала так само, на емоціях і в нотатнику (ну потім вже нормально допрацьовувала на ноуті).

Розповідати історії – це круто. Слухати чиїсь - теж непогано. Одне без другого неможливе. Бо щоб ефектно та гармонійно розповісти ту чи ту історію, потрібно мати великий бекграунд того, що почув або прочитав. Ну і працювати над формою подачі. Всі ми трішки сторітелери. Марк Лівін розказує, як же стати хорошим оповідачем, як писати такі історії, щоб не хотілось її полишати.

Книга не стала для мене ніяким відкриттям.
Зате виникло враження, що сидиш на кухні в чудовій компанії, п’єш чайочок, слухаючи моменти із життя різних людей. Щось тебе зацікавлює, щось проходить мимо.
І так цілий вечір. Власне за вечір я і прочитала «Сторітелінг».

Практичних порад (реальних!) – не отримала.
Цікаву оповідь – так.
Вона жива, енергійна і натхненна.
Але цього мені мало, щоб книга стала підручним посібником, до якого хотілось би повертатись.

Книга прочитана и я спешу поделиться с вами впечатлениями.
Вот правда, в первую очень хочу отметить издание. Каждый раз когда брала книгу в руки это был кайф держать её, листать, смотреть на иллюстрации. Эстетическое удовольствие!
Бумага, шрифт, картинки, цвет — всё сошлось, по моему мнению, идеально. Очень красиво. Спасибо! nashformat.ua

Ощущения от книги — неоднозначные.
Ожидания немного не оправдались.
Первая половина книга не зашла. В первых главах ощущается, что автор пересказывает текст книги другого автора (Ю.Н. Харари). Для тех кто не читал Харари будет познавательно, мне же было скучно перечитывать текст другими словами.
Книга вроде, как и полезная, но в чём не совсем понятно. Мини сборник интервью или просто бесед.

На 100 странице ощущения начинают меняться, появляется связь с автором. Благодаря его опыту и примерам про которые он рассказывает.
Переживания его трогательные, в них узнаёшь что-то своё и конечно это цепляет. Появляется желание больше узнать про автора, посмотреть видео его выступления которое он рекомендует.
Также во второй половине книги больше практических рекомендаций — спасибо за них!

Кратко и по сути — рекомендую книгу новичкам, которые только начинают свою творческую деятельность, будь то публичные выступления или написание текстов.