Лунный медальон

Семья – это не плоть и кровь, не ветки одного и того же дерева. Семья – это те, кого ты любишь, и те, кто любит тебя.

Розумієш, Лілі, коли людина втрачає когось із близьких, подарунки від небіжчика стають пам‘яттю про нього - в них неначе чарами вкладено часточку цієї людини. І загубити такий подарунок - все одно що остаточно втратити цю людину. А його повернення - це завжди нове єднання і благословення.

Я мушу довести, що тато помиляється. Попри всі небезпеки, я маю довести йому: так, я - гібрид, але це не означає, що мене треба постійно оберігати. Насправді я не слабша за інших.

Час перестати щось приховувати. Безглуздо жити в страху перед тим, що може бути, коли він заважає насолоджуватися свободою того, що є.

Тому що наразі його життя - це машина без коліщаток, порожня оболонка, і як вона може працювати, коли в ній бракує стількох деталей?

Я хочу, щоб мене забули. Щоб нас забули. Лише так ми можемо сподіватися на подальше таємне життя. Лілі,на світі є жадібні й нечесні люди, і якщо вони довідаються, яка ти незвичайна, то можуть призначити ціну за твою голову - чи, точніше, за твоє серце.

Нельзя жить в стахе перед будущим, лишая себя свободы в настоящем.

— Ты что, в домашних туфлях приехала? – спросил Роберт.

— Ну да. Некогда было переобуться. Залезай на велосипед, а я поеду стоя. Малкин, ты прыгай в корзину.

— Почему опять я в корзине? Я что, батон или бутылка молока?

— Кроме тебя, туда никто не поместится.

«Храни меня в своем сердце, – сказала она Лили, – и память обо мне будет светить так же ярко, как звезды».

— А какой у вас красивый рыжий кот! – воскликнула королева, глядя на Малкина. – Я, правда, собак люблю больше. У меня их десять, в основном спаниели и померанские шпицы, есть даже механическая. Но и коты мне нравятся. Под солнцем все равны, знаете ли! Ха-ха!

— Знаете, я лис… – сказал Малкин.

— Чем дольше я здесь нахожусь, тем хуже пахну, – проворчал Малкин, сидя на плече Толли. – Вонь тут прямо как хороший боксер…

— Это как? – не понял Толли.

— Бьет в нос!

Роберт тихо рассмеялся

— Малкин, чтоб тебя моль поела! Ты ведь должен был присматривать за Лили и Робертом! Оберегать их от опасности!

Семья – это не плоть и кровь, не ветки одного и того же дерева. Семья – это те, кого ты любишь, и те, кто любит тебя.