Шпигунки з притулку Артеміда

З сучасною українською літературою у мене дуже натягнуті стосунки. Більшість прочитаного для мене було нецікавим та посереднім. Тому кожну нову книгу сучукрліта я сприймаю з острахом. Та велика кількість схвальних рецензій на «Шпигунок» підбурила мою допитливість і ось я вже в з новинкою в руках

Десь в Австро-Угорщині є сирітський притулок для дітчаток. Тільки ось це не просто притулок, це таємна школа «Артеміда», де під пильним оком суворого гера Фрідріха готують професійних шпигунок. Та перш ніж могти назватися такими та відправитися на своє перше завдання, їм потрібно пройти випробування та довести, що вони достойні цього.

Я була приємно здивована! Адже я легко змогла поринути у вир гостросюжетних пригод японки Амелі, американки Глорії, гречанки Мірто та українки Ані (яка взяла собі псевдонім Поль). Ці дівчата ще ті штучки І хоч як не було важко їхнім характерам вжитися разом, вони змогли стати справжньою командою та задавали такого пекельного жару всім

Особливо хотілося б похвалити мову! Це той випадок, коли читання в насолоду, а не в каторгу. Можливо, дещо різкуваті переходи між сюжетними поворотами, однак вони точно не дають сумувати)

Єдиний мінус. Мало По завершенню книги хочеться ще! Тому сподіваюся на продовження ️