В образі відьми втілилися ще чотири чільні риси, визначені судами й ідеологіями, на яких цей образ був оснований. Першою рисою було те, що така людина діяла на шкоду сусідам або родичам, а не чужинцям, тож становила внутрішню загрозу для своєї громади. Другою було те, що поява відьом не була ізольованою чи поодинокою подією. Вважалося, що відьми діяли в межах традиції і використовували методи й ресурси, які передавалися в рамках цієї традиції, переходили в спадок, внаслідок ініціації або спонтанного прояву певних сил, з якими вони були пов'язані. Третьою складовою європейського стереотипу відьми було те, що до такої людини все суспільство ставилося надзвичайно вороже. Магічні методи, які нібито використовувалися відьмами ніколи офіційно не вважалися дозволеними засобами вирішення ворожнечі чи конкуренції. До них завжди ставилися з відкритим і зазвичай спонтанним гнівом і жахом, часто вони асоціювалися з ненавистю до людства й суспільства, а також із угодою, в усіх куточках світу знаходили дуже схожих на європейських відьом персонажів і справді називали їх усіх словом «відьма». Однак знову-таки можна припустити, що для проведення потрібних порівнянь слід було б виявляти більшу обережність і використовувати для них більшу вибірку матеріалів.
1 понравилось
Ваша оценка