Цитаты из книги Essentialism

Що вас захоплювало, коли ви були малими? Як ви сьогодні можете це поновити?

Стрес не тільки ворог продуктивності — він здатен просто «вимкнути» ділянки нашого мозку, що відповідають за творчість, допитливість, здатність досліджувати.

Гра здатна суттєво покращити геть усе — від стану здоровʼя до особистих взаємин, якості освіти та здатності організацій створювати щось інноваційне.

Школи вбивають у дітях потяг до творчості.

Команда не помітила більшу проблему — те, що літак втрачає висоту.

Звісно, нікому не подобається нудьгувати. Але, знищивши всі шанси на нудьгу, ми втратили час, який використовували на роздуми і осмислення.

Аби погодитися на щось одне, треба відмовитись від кількох інших можливостей.

Відмовитися від привабливих можливостей і погодитися на справді дивовижні.

Воррен Баффет багато ставить на декілька суттєвих інвестиційних можливостей і відмовляється від багатьох посередніх.

Ідея прямого звʼязку між результатами і зусиллями приваблює, це правда. Вона здається справедливою. Проте дослідження у багатьох галузях свідчать про інше.

«Якого найціннішого результату я можу досягти на роботі?»

Потім я почав думати, як би мені пришвидшити процес, і мене осяйнуло: суботніми ранками я можу не розвозити газети, а мити сусідські автомобілі. Я міг брати по два фунти за авто і мити по три за годину. Відношення годин до фунтів раптом змінилося зі 1:1 на 1:6. Я засвоїв надзвичайно важливий урок: деякі зусилля приносять більшу винагороду за інші.

Дозволяємо крапелька за крапелькою забирати нашу силу, аж доки не перетворюємося на функцію вибору інших людей — або навіть на функцію вибору, який самі зробили в минулому. Так ми відмовляємося від своєї сили вибору.

«Перший акт свободи волі — це повірити у свободу волі» [Вільям Джеймс]

Тоді я й збагнув: жертвуючи своїм правом на вибір, я зробив вибір. Кепський вибір.

«Скажіть, що ви плануєте зробити з вашим єдиним бурхливим і безцінним життям?» Кидаю вам виклик: частіше зупиняйтеся, аби себе про це запитати.

«Що найбільше надихає мене?», «У чому я особливо талановитий? і «Чого потребує світ?»

«Скільки б я витратив на цю річ, якби вона вже не була моєю?»

Замість запитувати себе «Чи є шанс, що колись я це одягну?», ви ставите дисциплінованіші, складніші запитання: «Я люблю цю річ?», «Я дуже добре в ній виглядаю?», «Я часто її ношу?». Якщо відповідь «ні» — тоді у вас є кандидат на вибування.

Що більше рішень ми змушені приймати, то більше знижується їхня якість.