І це все, що я хотіла сказати про кохання

Замолоду ми мріємо про принца на білому коні, а доводиться брати те, що є. іншого матеріалу, інших чоловіків не існує в природі. Камінь, залізо, дерево, скло – з чого тільки Господь не творить цих, так званих царів природи! Хоч плав їх, хоч стругай, хоч об ковадло бий, хоч порошинки здувай – природу однаково не поміняєш: іржа злетить, а нутро залишиться.

Чим людина обдарованіша, тим безпорадніша в побуті.

У мене не було потрібних слів – не тому, що я їх не знав, а тому, що їх не існувало в нашій мові, на допомогу могла прийти мова музики, це її привілей – говорити про почуття, що розривають душу, не називаючи їх. А моя душа волала й молила про кохання.