Blindness

Слезный пес в нерешительности замялся на пороге. Дело было в том, что, несмотря на свободу действий, которой он и его собратья упивались в последнее время, в мозгу его уже на уровне генетическом крепко сидели запреты, вбитые в них в весьма и весьма отдаленные, чтобы не сказать — легендарные, эпохи, и одним из таких был запрет входить в церковь, объяснявшийся, вероятней всего, тем, что вступал в неразрешимое противоречие с другим генетическим кодом, предписывавшим метить любую территорию, на которую попадаешь. И никак не споспешествовали смягчению этого запрета дальние предки этого слезного пса, что, верой и правдой служа, лизали отвратительные язвы и струпья святых задолго до того, как те воссияли в этом качестве и причислены были к лику, и собачье милосердие стоит отнести к разряду самых бескорыстных, ибо нам ли не знать, что далеко не всякому нищему дано вознестись к вершинам святости, какие бы струпья ни покрывали его тело, а равно и душу, до которой никаким языком не дотянешься.

Моральна совість, яку багато безумців засуджують, а ще більше відкидають, насправді існує й існувала завжди, а не є просто вигадкою філософів четвертичного періоду, які розумували в ті часи, коли людська душа тільки утворювалася на основі вельми туманного проекту. З плином часу, у зв'язку з потребами співжиття та генетичних обмінів, ми змішали совість із кольором крові та сіллю сліз, а що цього було мало, то ми перетворили очі на великі дзеркала, обернені всередину, й часто це призводило до того, що вони відверто показували нам те, що ми намагалися заперечувати ротом. Додайте до цього загального результату таку поширену, а надто серед простих душ, властивість, коли каяття за поганий учинок часто змішується з первісними страхами всіх різновидів, то кара зловмисника стає набагато тяжчою, аніж він того заслуговує і, як то кажуть, без ножа його ріже.